АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кора великого мозку

Прочитайте:
  1. Артерії головного мозку.Значення артеріального (візвлієвого)кола головного мозку.
  2. Біла речовина кінцевого мозку
  3. Будова та функції кори півкуль головного мозку.
  4. Дефіцит заліза в сироватці крові, кістковому мозку і депо - відповідь неправильна тому,що є причиною виникнення залізодефіцитної анемії.
  5. Етико-деонтологічні аспекти, пов’язані з діагнозом « смерть мозку «
  6. Загальна характеристика черепних нервів . Місце їх ядер у стовбурі головного мозку.
  7. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
  8. Медицина Великого княжества Литовского (XIV- XVI вв)
  9. Мозочок будова і значення, зв»язок мозочка з відділами головного мозку.

У кору великого мозку імпульси надходять через ретикулярну формацію і таламус. Подвійний шлях забезпечує різне сприйняття болю: перший – передає відчуття дифузного нелокалізованого болю, другий – точно локалізованого.

 

Формування больової реакції починається із збудження ноцицепторів. Імпульси, що вони генерують, надходять до спинного мозку й далі по спино-кортикальному тракту (в який входить й медіальний лемниск), двічі переключаючись: на релейні аферентні нейрони спинного мозку й на нейрони релейних ядер вентро-базального комплексу таламуса. Лемнисковий шлях забезпечує перцепцію (відчуття) болю й інформацію про місце знаходження пошкоджую чого подразника. Одночасно по колатералям лемнискового й екстралемнисковим шляхам (наприклад, спино-ретикулярному) больова імпульсація переключається на неспецифічні внелемнискові структури: РФ (великоклітинні й гігантоклітинні ядра), гіпоталамус й парафасцикулярний комплекс таламуса, а звідти – в утворення лімбічного мозку й дифузно до кори великих півкуль. На рівні проміжуткового й кінцевого мозку два потока імпульсів стають відчуттям болю. Оскільки в цьому шляху приймають участь гіпоталамус й лімбічний мозок, больові відчуття супроводжуються зміною вегетативних функцій: тахікардією, підвищенням САТ, прискоренням дихання, підсиленням потовиділення, розширенням зіниць й емоціональним переживанням болю: відчуттям тривоги, страху, неспокою.

Рівень функціонування елементів ноцицептивної системи, особливо внелемнискових її структур, контролюється антиноцицептивною системою мозку. Електричне подразнення її елементів (центральна біляводопроводна сіра речовина, ядра шву, чорна субстанція головного мозку, блакитна пляма й деякі ядра РФ) викликають аналгезію. Клітини антіноцицептивної системи різними способами пригнічують передачу больових імпульсів на різних рівнях ЦНС: задніх рогів спинного мозку, РФ, гіпоталамуса, неспецифічних ядер таламуса.

Ефективна блокада проведення больових імпульсів може проводитися на різних рівнях. Якщо розглядати ці методи, починаючи від периферичних рецепторів і закінчуючи центральною нервовою системою, то вони розташовуються в наступній послідовності: термінальна анестезія, інфільтраційна, стовбурна, плексусна, корінцева, перидуральна, спиномозкова, наркоз.

 


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)