АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Апаратура і методи інгаляційного наркозу

Прочитайте:
  1. I. Методические указания по составлению акта (заключения) судебно-психиатрической экспертизы
  2. I. Науково-методичне обгрунтування теми
  3. I. Научно-методическое обоснование темы
  4. I. Научно-методическое обоснование темы.
  5. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ МЕТОДИКИ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО
  6. I. ОРГАНИЗАЦИОННО – МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  7. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
  8. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
  9. II.1. Методика проведения сеанса
  10. IV. Методика

Методи (контури) проведення інгаляційного наркозу:

 

1. Відкритий – вдихають анестетик разом з повітрям і видихають в навколишнє середовище.

 

2. Напіввідкритий – вдихають анестетик із апарата і видихають в навколишнє середовище.

 

3. Напівзакритий – хворий вдихає із закритого контуру, а видихає частково в атмосферу і частково в дихальний контур.

 

4. Закритий - хворий вдихає із закритого контуру й видихає повністю в дихальний контур. Є два види дихальних контури

– реверсивний, при яких газ, що видихається повертається для повторного дихання

– нереверсивний (видихуваний газ цілком видихаються в атмосферу).

 

Перед початком операції необхідно обов'язково перевірити справність наркозного апарату, набір інструментів і медикаментів.

 

 

Інгаляційний наркоз

 

Використовуються різні газоподібні і пароподібні речовини, що шляхом інгаляції вводяться через дихальні шляхи в організм хворого. Глибина і динаміка наркозу оцінюються клінічно, за частотою серцевих скорочень, величиною артеріального типу пульсу, станом зіниць і дихання, кольором шкіри, тонусом мускулатури.

Для того, щоб найточніше оцінити перебіг наркозу, захистити хворого від болю під час операції, у запобіганні передозування, усі параметри гемодинаміки записуються в наркозній карті.

 

Інгаляційний наркоз протікає у 4 стадії:

 

1. анальгезія (знеболювання) - настає через 3-5 хвилин, аналгезуючий ефект наростає поступово з прогресуючим пригнобленим стану впритул до його вимикання. Виділення сліз.

 

2. збудження - настає через 6-8 хвилин, його тривалість 3 хвилини. Характерне поглиблення і частішання подиху, тахікардія, підвищення артеріального тиску, гіперемія шкіри, розширення зіниць, при збереженні реакції на світло, виражене рухове занепокоєння, може бути блювота. Виділення сліз.

 

3. хірургічного наркозу розподіляється на рівні:

 

· 1-ий рівень – порушення припиняються, розслаблюються м¢язи обличчя, шиї, зіниці звужені, реакція на світло уповільнена, виділення сліз, відбувається нормалізація пульсу, дихання, тиску

 

· 2-ий рівень (помірний наркоз) - характерні вузькі зіниці і реакція на світло млява чи зникає, дихання глибоке, гемодинаміка стабільна, черевні стінки розслаблені, виділення сліз зменшується

 

· 3-ій рівень (глибокий наркоз) – достатній для виконання більшості операцій. Відзначається повне розслаблення м'язів, зникає рух діафрагми, ціаноз шкіри, арефлексія, максимальне розширення зіниць, поверхневий подих, виділення сліз припиняється. Подальше поглиблення наркозу загрожує термінальним станом і смертю.

4. „стадія паралічу” (агональна) -!!! при передозуванні!!! Вона є наслідком надмірного поглиблення наркозу і може привести до необоротних змін клітин ЦНС, якщо її тривалість більш 3-5 хвилин – зупинка дихання, а через 2-3 хвилини і серцевої діяльності.

Стадійність дії наркозу зумовлена неоднаковою чутливістю різних відділів головного мозку до наркозних речовин. Спочатку пригнічується функціональна активність кори великих півкуль, саме тому стадія аналгезії проявляється втратою больової чутливості й свідомості. Подальший параліч кори мозку усуває її вплив на підкоркові утворення, що супроводжується підвищенням їх активності (середній мозок й гіпоталамус) й проявляється у формі збудження: м’язи обличчя й тіла напружені, спостерігаються самопроізвольні рухи кінцівок й тіла, рефлекси підсилени. При порушенні міжнейронної передачі на рівні середнього й спинного мозку розвивається стадія хірургічного наркозу: відсутність свідомості, больової і інших видів чутливості, розслабленням скелетної мускулатури, втратою екстеро-, пропріо-, й частково інтероцептивних рефлексів.

 

Таблиця №1 Інгаляційні наркозні препарати

 

Інгаляційні наркозні препарати
Летучі рідини Наркозні гази
Ефір (Aether pro narcosi)прозора летуча рідина із своєрідним запахомі пекучім смаком. Легко займається. Зберігають в захищеному від світла місці, подалі від вогню. Сон настає через 20хв. й триває 30-40хв.   Закис азоту (Nitrogenium oxydulatum)звеселяючий газ, без смаку, запаху, не вибухає, але в поєднанні з киснем та ефіром підтримує горіння. Для наркозу використовують у поєднанні з киснем у співвідношенні 1:1, 2:1, 3:1, 4:1.
Фторотан (Phthorothanum)прозора рідина з приємним запахом. Не горить й не вибухає. Значно сильніший за ефір, але й токсичніший. Сон наступає через 1-2хв. від початку наркозу, а хірургічна стадія наступає через 3-5хв. й супроводжується розслабленням поперечно-смугастої мускулатури.   Циклопропан (Cyclopropanum)вогненебезпечний газ. Може вибухати. Наркозна дія настає швидко. Не має токсичного впливу на печінку, нирки та ССС. Позитивно впливає на геодинаміку.

 

 

Основною метою інгаляційного наркозу є забезпечення анестезії, виключення свідомості й розслаблення скелетної мускулатури. Це розслаблення здійснюється за допомогою курареподібних міорелаксантів.

 

 

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 868 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)