Пілоростеноз і пілороспазм. Етіологія і патогенез. Клінічні ознаки. Лікування
Пілороспазм – розвивається в зв’язку з спазмами м’язів воротаря.
Клініка: Характерно з’явлення з моменту народження зригувань і блювання, які можуть бути нерегулярними, їжа викидається невеликими порціями, іноді з домішками жовчи. Загальний стан дитини не змінюється, маса тіла не збільшується, відмічається схильність до закрепів
Лікування: Зменшують кількість молока на одне годування і збільшують частоту годувань. З метою зняття спазму воротаря призначають атропін, аміназин в краплях перорально за 20-30 хвилин до їжі. Гірчичники на ділянку шлунка (перед годуванням).
Пілоростеноз – вада розвитку, коли через потовщення м’язового шару воротаря і звуження просвіту значно утруднюється проходження їжі з шлунка в кишки.
Клініка: блювання "фонтаном" без домішків жовчі;початок захворювання на 2 - 3 тижні життя;зниження маси тіла; гіпотрофія;зменшення кількості сечі;закріплений стілець;"голодний" вираз обличчя; наявність симптому "пісочних годинників"; при пальпації живота можливість виявлення щільного рухливого пілоруса над пупком і справа від нього.
Терапія: антиспастична протягом 1 - 2 діб (атропінізація, електрофорез з но-шпою або папаверином на область шлунка),корекція харчування (розрахунок вікової норми, підбір суміші),підвищене положення дитини у ліжку.При неефективності консервативного лікування - направлення у відділення дитячої хірургії. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ:пілороміотомія за Фреде-Рамштедтом.
Діагностика: анамнез, рентгенологічне дослідження ШКТ.
ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ: здійснюється педіатром і хірургом за місцем проживання протягом 6 місяців.
Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1310 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
|