Анатомо-фізіологічні особливості шкіри. Захворювання шкіри в новонародженої дитини
роговий шар тонкий, базальні мембрани недорозвинені, м’язові волокна слабко виражені, добре розвинута мережа капілярів, функціонують сальні залози, недорозвинені потові залози, недосконалі захисна і видільна функції шкіри, добре виражена дихальна та синтетична функції шкіри, терморегуляція лабільна.
Підшкірна основа становить 12 % маси тіла дитини, склад її близький до жирів жіночого молока, характерні своєрідний розподіл її і порядок зникнення при схудненні. Більше жиру відкладається на обличчі (тільця Біша), сідницях, стегнах, животі, а зникає він у зворотному порядку – в останню чергу на обличчі. Потові залози повністю сформовані під час народження, не функціонують внаслідок незрілості центрів потовиділення. Структура залоз помітно поліпшується до 5 – 6 місяців, а функціонувати залози починають на 3 – 4 місяці життя.
Сальні залози починають функціонувати під час внутрішньоутробного життя дитини. Секрет їх разом з клітинами епідермісу утворює “сироподібну” змазку, яка змащує все тіло новонародженого і полегшує проходження його через пологові шляхи. Сальні залози активно функціонують у перші дні життя дитини, після першого року життя секреція їх зменшується і знов посилюється в період статевого розвитку. Волосяний покрив на голові новонародженого звичайно добре розвинутий. Після 4 – 8 тижнів частина волосся випадає і змінюється новими. Зародкові пушкові волосся випадають.
Функції шкіри:
1. Захисна - від зовнішнього середовища (недосконала, будь - яка тріщина або подряпина є воротами для інфекції).
2. Теплорегуляція - недостатня (швидке охолодження і перегрівання)
3. Видільна – розвинута добре (виділяються продукти обміну, піт)
4. Дихальна – розвинута добре (виділення вуглекислоти і рідини)
5. Синтетична – синтез вітаміну Д з провітаміну під дією УФО.
У дітей раннього віку при оцінюванні стану шкіри відмічають еластичність і тургор. Еластичність шкіри визначають за шкірною складкою на животі, захоплюючі шкіру великим і вказівним пальцями. Якщо складка розправляється швидко – еластичність шкіри не порушена, якщо поступово – еластичність шкіри знижена або втрачена (частіше при зневодненні організму).
Тургор – опір тканин, який відчувається при стискуванні пальцями шкіри і усіх м’яких тканин.
Слинні залози до 1 місяця життя недостатньо диференційовані, слини виділяється мало. Тому слизові оболонки сухі, легко травмуються. В 3 - 4 місяці залози функціонують достатньо добре, слини багато, але дитина ще не вміє її ковтати
Захворювання шкіри і пупкової ранки – включають до себе попрілості, везикулопустульоз, пухирчатка, пітниця, омфаліт (запалення пупкової ранки).
Попрілості найчастіше виникають у пахових складках внаслідок поганого догляду за малюком, тривалим перебуванням його у мокрих пелюшках, недбалого підмивання після сечовипускань чи випорожнень.
Розрізняють три ступені попрілості:
1 – почервоніння шкіри без порушення її цілісності,
2 – різке почервоніння з роз’їданням поверхневого шару шкіри (ерозії),
3 – характерна мокнуча поверхня шкіри, яка утворилася в результаті злиття ерозій.
Лікування При попрілості насамперед треба дотримуватися широкого вільного сповивання. Ще кращим є відкритий спосіб лікування з ультрафіолетовим опромінюванням. Застосовують присипки з ксероформу, стрептоциду, тальку, оксиду цинку. При мокрій поверхні роблять примочки з 0, 25% розчину нітрату срібла. Обов’язковими є щоденні ванночки з відварами череди, чистотіла, лікарської ромашки або з слабким розчином перманганату калію.
Везикулопустульоз характеризується появою дрібних гнійничкових висипань, розміри яких різні – від декількох мм до 0,5 см. Ці елементи розміщуються у природних складках шкіри, на тулубі і кінцівках, на шкірі голови між волоссям. При невеликій кількості таких висипань загальний стан дитини не порушується.
Пухирчатка новонароджених - більш небезпечне ураження шкіри, ніж везикулопустульоз. Здебільшого виникає на 1 – 2 – му тижні життя. Має вигляд пухирців різної величини (0,5 - 2 см) з червоною облямівкою, які наповнені серозно – гнійною рідиною. Коли вони розкриваються, оголюється ерозивна поверхня, яка іноді покрита крапельками крові. Пухирці з’являються на шиї, кінцівках і рідше на животі. При великій їх кількості порушується стан дитини, підвищується температура тіла. Діти стають млявими, погано сплять, не збільшується їхня маса, іноді спостерігаються диспепсичні явища. Перебіг хвороби може бути тривалим і призвести до розвитку токсико – септичного стану.
Лікування Дітей ізолюють, при догляді суворо дотримуються правил асептики. Місцево застосовують дезинфікуючі засоби (діамантовий зелений). Антибіотики призначають після бакдослідження флори із пухирців і визначення її чутливості до протибактеріального засобу. При тривалому перебігу хвороби застосовують імунопрепарати – протистафілококовий гама - глобулін і антистафілококову плазму. Доцільне ультрафіолетове опромінення.
Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1778 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
|