Билет 26. 1.Симпатическая нервная система центры регуляция жизнедеят человека
1.Симпатическая нервная система центры регуляция жизнедеят человека
2.линейный и обьемный кровоток кровообращение особенности,
3.углеводы белки физиология питания
4. Поведение мотивации,
5.Прак навык опреде Гемоглобина по Сали
1.
29.Влияние СНС на функции организма
Активація симпатичної нервової системи в організмі відбувається у стані напруження, коли необхідно забезпечити мобілізацію функцій для вирішення важливої задачі (фізична робота, емоційний стрес). Симпатична нервова система забезпечує ерготропну перебудову функцій організму, а саме:
- збільшує частоту та силу серцевих скорочень;
- звужує більшість судин (такі впливи на серце і судини призводить до збільшення системного артеріального тиску – САД);
- розширює бронхи створюються умови для оптимальної вентиляції легень;
- пригнічує секреторну та рухову активність органів травної системи (функції цієї системи в стані напруження є вторинними);
- збільшує дієздатність скелетних м’язів (через зміну обміну речовин та кровотоку в м’язах);
- стимулює виділення гормонів мозкової речовини наднирників;
- збільшує збудливість рецепторів і центрів, дієздатність клітин кори головного мозку;
- змінює обмін речовин в організмі (стимулює глікогеноліз і ліполіз розпад глікогену та жирів збільшення концентрації в крові глюкози та жирних кислот субстратне забезпечення посиленого функціонування скелетних м’язів і клітин ЦНС).
-расширяет зрачок.
2.
96.Особенности кровообращения в сосудах сердца и ГМ, его регуляция.
Особливості кровообігу ГМ
І. Анатомічні.
Головний мозок (ГМ) отримує кров з двох артерій – внутрішньої сонної та хребтової, які утворюють Валізієве коло. Відтікає кров по мозковим венам переважно в пазухи твердої оболони ГМ.
Унікальною особливістю кровообігу ГМ є те, що воно відбувається в замкнутому просторі непіддатливого черепа та перебуває в динамічному взаємозв’язку з кровообігом спинного мозку та переміщенням спинномозкової рідини.
ІІ. Фізіологічні.
1. Величина мозкового кровообігу відносно постійна, складає 750 мл/хв (15 % від ХОК, маса мозку – 2 % від маси тіла). Кровотік в мозку нерівномірний – краще кровопостачаються ділянки сірої речовини, бо тут найвищий рівень обміну речовин.
2. Регуляція мозкового кровотоку – головна особливість полягає у значній перевазі місцевих механізмів регуляції над центральними.
Місцеві механізми регуляції:
- міогенні – дуже виражені та ефективні, вони забезпечують стабілізацію мозкового кровотоку при змінах САТ від 60 до 140 мм рт. ст.
- гуморальні – забезпечують перерозподіл мозкового кровотоку між його областями і таким чином – відповідність кровотоку до метаболічних потреб тканини мозку. Серед метаболітів в регуляції кровотоку ГМ найбільш важливі СО2, Н+, К+, аденозин.
Центральні механізми регуляції мають другорядне значення в порівнянні з місцевими!
Нервові мехінізми. Крупні артерії ГМ, артерії оболон мозку мають не галіму симпатичну інервацію, більш дрібніші артерії тканини ГМ її не мають. При максимальній стимуляції симпатичних нервів мозковий кровотік зменшується лише на 5-10 % (за рахунок звуження крупних артерій). Рахують, що таке звуження артерій є одним із механізмів, які “захищають” артерії мозку (і кровотік в ньому) від підвищення САТ, яке має місце в умовах симпато-адреналової активності.
Гуморальні механізми. Роль справжніх гормонів в регуляції кровотоку ГМ не доведена.
Особливості кровообігу у судинах серця i його регуляція.
І. Анатомічні.
На відміну від інших органів, серце має свою власну кровоносну систему, майже не пов’язану із загальним кровотоком. Серце кровопостачається двома вінцевими артеріями – лівою та правою, які починаються від цибулини аорти відразу після виходу її з лівого шлуночка, нижче від вільного краю правої та лівої півмісяцевих аортальних заслінок. Основним венозним колектором є вінцева пазуха (сюди впадають майже всі великі вени серця). Крім вен, пов’язаних із вінцевою пазухою, у стінці серця є вени, що впадають у праве передсердя; найменші вени відкриваються в усі камери серця.
ІІ. Фізіологічні.
1. Високий рівень кровотоку в стані спокою – 250 мл/хв (5% від ХОК, маса серця – 0,5% від маси тіла).
2. Дуже великий відсоток утилізації кисню міокардом вже в стані спокою – 75% (тобто міокард використовує з артеріальної крові 75% кисню, що міститься в ній). Для організму в цілому цей показник в стані спокою складає 30%, а до 75% може збільшуватися лише при дуже інтенсивному фізичному навантаженні.
3. При збільшенні рівня функціональної активності (та енергетичного метаболізму) можливе адекватне задоволення енергетичних потреб міокарда лише за рахунок розширення вінцевих судин (в інших тканинах – і за рахунок збільшення утилізації кисню).
4. Високий тонус вінцевих судин в стані спокою (незважаючи на високий рівень метаболізму) – ця умова забезпечує здатність вінцевих судин до розширення та збільшення кровотоку під час посиленої діяльності!
5. Залежність кровотоку від фаз СЦ: він знижується під час систоли (артерії стискуються міокардом) та збільшується під час діастоли.
Головна особливість в регуляції серцевого кровотоку полягає у перевазі місцевих механізмів над центральними.
3.
Механізм всмоктування глюкози:
Вуглеводи всмоктуються тільки у вигляді моноцукрів, переважно за механізмом вторинного активного транспорту в комплексі з йонами Na. Na- насос з затратами енергії АТФ створює градієнт концентрації йонів Na. На апікальній мембрані є білки-переносники, які мають 2 активних центри. Один для зв’язування йонів Na, другий – для зв’язування моноцукрів (наприклад, глюкози). Комплекс білок-переносник – йон Na – глюкоза, рухається до внутрішньої поверхні мембрани клітини, цей рух викликає градієнт концентрації йонів Na в клітині та в порожнині кишки (цей градієнт створюється за допомогою Na-го насосу про дію якого було згадано вище). На внутрішній поверхні мембран клітин комплекс розпадається і в цитоплазму надходять йони Na та глюкоза. Далі йони Na видаляються із клітини Na-насосом, а глюкоза переходить в кров пасивно за механізмом дифузії. Білок-переносник стає вільним і цикл повторюється знову.
Механізм всмоктування білків:
Білки всмоктуються переважно у вигляді амінокислот (АК) за механізмом активного транспорту разом з йонами Na. Виділяють 5 білків-переносників для різних АК. Невелика частина білків проходить в епітеліоцити у вигляді поліпептидів за механізмом третинного активного транспорту також в комплексі з йонами Na. В епітеліоцитах ці поліпептиди гідролізуються до АК, які далі пасивно надходять в кров. У маленьких дітей всмоктування можливе за механізмом піноцитоза (мікровезикулярний транспорт), який має для дітей велике значення, так як забезпечує надходження в організм дитини продуктів гідролізу молока.
4.
45.Структура поведения с точки зрения теории функциональных систем П.К.Анохина. Потребности и мотивация, их роль в формировании поведения.
Функциональная система по П. К. Анохину – динамическая совокупность различных органов и систем организма, формирующаяся для достижения полезного (приспособительного) результата.
Потребность – источник активности организма, побуждение и цель его поведения в окружающем мире.
Формы потребностей: Биологические (потребность в пище, одежде и др.), социальные (потребность в социальном признании), духовные
Мотивация - побуждение организма к действию. Причина возникновения мотиваций – наличие потребности или действие неблагоприятных факторов. Значение мотиваций – удовлетворение потребности и избегание или избавление от действия неблагоприятных факторов.
Основные компоненты функциональной системы 1) афферентный синтез; 2) принятие решения с одновременным формированием программы действия (3) и акцептора результата действия АРД (4); 5) действие; 6) параметры результата действия; 7) обратная афферентация от рецепторов результата действия к АРД.
5.
19.Опишите методику определения количества Hb в крови по методу Сали.
В пробирку с 0,1 раствора хлористоводородной кислоты капают каплю крови, оставляют 5-10мин, для превращения Hb в солянокислый гематин, затем добавляют дистиллированную воду до тех пор, пока цвет не сравняется с стандартом. Цифра стоящая на уровне раствора равняется содержанию Hb.
Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
|