Хронічний тонзиліт
Чинники, які сприяють хронічному процесу:
· Загальне або місцеве охолодження;
· Нераціональне харчування – надлишок білків і брак вітамінів;
· Несприятливі умови праці та побуту;
· Інші вогнища хронічної інфекції – каріозні зуби, пародонтоз, гнійні синуїти, порушення носового дихання (аденоїди, викривлення носової перегородки.
| |
На практиці виділяють дві форми хронічного тонзиліту:
Компенсовану – при наявності тільки місцевих ознак у глотці;
Декомпенсовану -з патологією інших систем, органів: ревматизм, інфекційний міокардит, піелонефріт.
Місцеві ознаки хронічного тонзиліту:
· Почервоніння та валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок;
· Рубцеві спайки між мигдаликами та піднебінними дужками;
· Розрихлені або рубцево – змінені мигдалики
· Казеозно – гнійні маси або рідкий гній у лакунах мигдаликів;
· Підщелепний лімфаденіт – збільшення лімфатичних вузлів.
Лікування хронічного тонзиліту:
1. Підвищення реактивності організму: правильний режим харчування, загартування, курортно – кліматичне лікування, вітамінотерапія;
2. Підвищення імунітету: імудон, ІРС – 19, бронхомунал, тонзілгон Н, умкалор, тонзілотрен, левом ізол;
3. Дегельмінтизація організму;
4. Гіпосенсебілізуючі препарати: препарати кальцію, антигістамінні препарати;
5. Засоби місцевої сануючої дії: промивання лакун мигдаликів дезінфікуючими засобами, відсмоктування вмісту лакун, змащування мигдаликів розчином Люголя на гліцерині;
6. Фізіотерапія: УВЧ, «Луч – 2» на підщелепні лімфатичні вузла, ультразвук на мигдаликів, грязелікування, фонофорез інтерферона, солюкс.
7. Хірургічне лікування – тонзілектомія, яка показана при декомпенсованій формі тонзиліту.
Ускладнення гострих первинних тонзилітів:
Пара тонзиліт – поширення запалення на навколомигдаликову клітковину. Клінічно: стан хворого раптово погіршується, біль при ковтанні, біль у глотці посилюється, може віддавати у вухо. Частіше патологія з одного боку. Лікування консервативне, але потужня антибіотико терапія.
Паратонзилярний абсцес характеризується:
· Сильний біль у глотці, посилюється при ковтанні, хворі відмовляються від їжі;
· Тризм жувальної мускулатури, який призводить до обмеженого відкривання рота;
· Слинотеча, бо хворий не може навіть ковтать;
· Неприємний запах із роту;
· Гугнявість;
· Голова хворого нахилена в хворий бік.
Під час огляду - асиметрія зіву, нависання інфільтрованої піднебінної дужки над мигдаликом.
Лікування: розтин абсцесу і призначення антибіотико терапії
Латерофаренгіальний абсцес – нагноєння клітковини бокового простору.
Лікування – розтин абсцесу з боку глотки.
Внутрішньомигдаликовий абсцес – гнійлокалізуєтьсяв самомумигдалику. Лікування: пункція та розтин абсцесу.
Аденофлегмона шиї – гнійне запалення клітковини, що оточує лімфатичні вузли. Шкіра над лімфовузлами гіперемована, пальпація болісна, вузли зливаються у суцільну пухлину, малорухомі.
Лікування: пункція абсцесу, розтин його, призначення антибіотиків.
Флегмона шиї: може поширитися на межистіння, підключичну ямку, на передню грудну стінку. Збільшення об’єму шиї, почервоніння шкіри шиї, біль при пальпації. Лікування виключно хірургічне.
Тонзилогенний сепсис – проникнення інфекції в загальний кровоток.
Гострий фарингіт – запальний процес слизової оболонки задньої стінки глотки. Часто захворювання є основним симптомом ГРВІ, виникає під впливом хімічних або термічних подразнюючих чинників (алкоголь, пил, тютюновий дим, виробничі пари, гаряча, холодна або гостра їжа).
Симптоми:
· Сухість, печія у глотці;
· Сухий нестерпний кашель;
· Т тіла нормальна або субфебрільна;
· Загальний стан порушується мало.
Лікування гострого фарингіту:
1. Призначення хворому дієти – тепла, не подразнююча їжа, тепле пиття (чай, молоко з медом);
2. Полоскання горла теплими дезінфікуючими розчинами: фурацилін, відвари трав шавлія, ромашки, інші;
3. Таблетки для розсмоктування: фарингосепт, септолете, фалімінт, стрепсілс, декаметоксин та інші;
4. Зрошення глотки аерозолями: інгаліпт, каметон, йокс, біопарокс, тімсал та інші;
5. Інгаляції олійні, лужні на травах.
Хронічний фарингіт є наслідком:
· Повторних гострих фарингітів;
· Шкідливому впливу професійних чинників (температурні коливання, сухість повітря, пари, гази та пил на хімічних підприємствах);
· Шкідливі звички (зловживання алкоголем та паління);
· Вживання гострої, подразнюючої їжі;
· Порушення носового дихання;
· Запальні процеси у носових пазухах, каріозні зуби.
Лікування:
1. Припинити вплив шкідливих чинників;
2. Санувати приносові пазухи і каріозні зуби;
3. Покращити дихання носом за допомогою хірургічного лікування
4. Застосувати всі методи лікування гострого фарингіту;
5. Слизову оболонку змазувати 3 – 5% розчином коларголу або протарголу, ваготілу, йодгліцеріном.
6. При атрофічних фарингітах ефективно змащувати слизову оболонку олією шипшини.
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 496 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|