АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хронічний тонзиліт

На практиці виділяють дві форми хронічного тонзиліту:

Компенсовану – при наявності тільки місцевих ознак у глотці;

Декомпенсовану -з патологією інших систем, органів: ревматизм, інфекційний міокардит, піелонефріт.

Місцеві ознаки хронічного тонзиліту:

· Почервоніння та валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок;

· Рубцеві спайки між мигдаликами та піднебінними дужками;

· Розрихлені або рубцево – змінені мигдалики

· Казеозно – гнійні маси або рідкий гній у лакунах мигдаликів;

· Підщелепний лімфаденіт – збільшення лімфатичних вузлів.

Лікування хронічного тонзиліту:

1. Підвищення реактивності організму: правильний режим харчування, загартування, курортно – кліматичне лікування, вітамінотерапія;

2. Підвищення імунітету: імудон, ІРС – 19, бронхомунал, тонзілгон Н, умкалор, тонзілотрен, левом ізол;

3. Дегельмінтизація організму;

4. Гіпосенсебілізуючі препарати: препарати кальцію, антигістамінні препарати;

5. Засоби місцевої сануючої дії: промивання лакун мигдаликів дезінфікуючими засобами, відсмоктування вмісту лакун, змащування мигдаликів розчином Люголя на гліцерині;

6. Фізіотерапія: УВЧ, «Луч – 2» на підщелепні лімфатичні вузла, ультразвук на мигдаликів, грязелікування, фонофорез інтерферона, солюкс.

7. Хірургічне лікування – тонзілектомія, яка показана при декомпенсованій формі тонзиліту.

Ускладнення гострих первинних тонзилітів:

Пара тонзиліт – поширення запалення на навколомигдаликову клітковину. Клінічно: стан хворого раптово погіршується, біль при ковтанні, біль у глотці посилюється, може віддавати у вухо. Частіше патологія з одного боку. Лікування консервативне, але потужня антибіотико терапія.

Паратонзилярний абсцес характеризується:

· Сильний біль у глотці, посилюється при ковтанні, хворі відмовляються від їжі;

· Тризм жувальної мускулатури, який призводить до обмеженого відкривання рота;

· Слинотеча, бо хворий не може навіть ковтать;

· Неприємний запах із роту;

· Гугнявість;

· Голова хворого нахилена в хворий бік.

Під час огляду - асиметрія зіву, нависання інфільтрованої піднебінної дужки над мигдаликом.

Лікування: розтин абсцесу і призначення антибіотико терапії

Латерофаренгіальний абсцес – нагноєння клітковини бокового простору.

Лікування – розтин абсцесу з боку глотки.

Внутрішньомигдаликовий абсцес – гнійлокалізуєтьсяв самомумигдалику. Лікування: пункція та розтин абсцесу.

Аденофлегмона шиї – гнійне запалення клітковини, що оточує лімфатичні вузли. Шкіра над лімфовузлами гіперемована, пальпація болісна, вузли зливаються у суцільну пухлину, малорухомі.

Лікування: пункція абсцесу, розтин його, призначення антибіотиків.

Флегмона шиї: може поширитися на межистіння, підключичну ямку, на передню грудну стінку. Збільшення об’єму шиї, почервоніння шкіри шиї, біль при пальпації. Лікування виключно хірургічне.

Тонзилогенний сепсис – проникнення інфекції в загальний кровоток.

Гострий фарингіт – запальний процес слизової оболонки задньої стінки глотки. Часто захворювання є основним симптомом ГРВІ, виникає під впливом хімічних або термічних подразнюючих чинників (алкоголь, пил, тютюновий дим, виробничі пари, гаряча, холодна або гостра їжа).

Симптоми:

· Сухість, печія у глотці;

· Сухий нестерпний кашель;

· Т тіла нормальна або субфебрільна;

· Загальний стан порушується мало.

Лікування гострого фарингіту:

1. Призначення хворому дієти – тепла, не подразнююча їжа, тепле пиття (чай, молоко з медом);

2. Полоскання горла теплими дезінфікуючими розчинами: фурацилін, відвари трав шавлія, ромашки, інші;

3. Таблетки для розсмоктування: фарингосепт, септолете, фалімінт, стрепсілс, декаметоксин та інші;

4. Зрошення глотки аерозолями: інгаліпт, каметон, йокс, біопарокс, тімсал та інші;

5. Інгаляції олійні, лужні на травах.

Хронічний фарингіт є наслідком:

· Повторних гострих фарингітів;

· Шкідливому впливу професійних чинників (температурні коливання, сухість повітря, пари, гази та пил на хімічних підприємствах);

· Шкідливі звички (зловживання алкоголем та паління);

· Вживання гострої, подразнюючої їжі;

· Порушення носового дихання;

· Запальні процеси у носових пазухах, каріозні зуби.

Лікування:

1. Припинити вплив шкідливих чинників;

2. Санувати приносові пазухи і каріозні зуби;

3. Покращити дихання носом за допомогою хірургічного лікування

4. Застосувати всі методи лікування гострого фарингіту;

5. Слизову оболонку змазувати 3 – 5% розчином коларголу або протарголу, ваготілу, йодгліцеріном.

6. При атрофічних фарингітах ефективно змащувати слизову оболонку олією шипшини.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 543 | Нарушение авторских прав