АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Надлишок продукції гіпофізарних гормонів
Цей стан є результатом розвитку пухлини гіпофіза, яка зазвичай продукує лише один з гіпофізарних гормонів (наприклад, пролактин, ГР або АКТГ). Крім того, може бути стимуляція гормону статевого розвитку.
Збільшення продукції ГР помічається при ненормально швидкому зростанні в ранньому дитинстві (гігантизм) та надмірному зростанні певних тканин. Діти з цією поразкою можуть мати ожиріння і слабкий розвиток мускулатури. Статевий розвиток може відбуватися з нормальною швидкістю, а може бути загальмовано. Підвищена продукція ГР у дорослому віці призводить до акромегалії - стану, відзначеному огрубіння шкіри і рис обличчя, висуванням вперед однієї або двох щелеп і розвитком горба на спині.
Навіть при лікуванні діти з надлишком ГР можуть стати ненормально високими. Якщо їх лікувати, то ці діти можуть нормально розвиватися сексуально до тих пір, поки гонадотропіни (гормони, які сприяють статевого розвитку і дозріванню) продукуються нормально. Надлишок продукції гормону гіпофіза, пролактину, також викликає уповільнення в статевому дозріванні або втрату сексуальної функції, якщо розвиток вже відбулося. Коли при відповідному лікуванні рівень пролактину знижується, відновлюється статевий розвиток і функція (див. наднирники, захворювання).
21(68) Кінцевий мозок контролює функції всієї нервової системи і насамперед складні форми поведінки, що забезпечують пристосування організму до змін умов довкілля. Він складається з двох півкуль (правої і лівої), з'єднаних мозолистим тілом. Цей утвір побудований з нервових волокон, які забезпечують зв'язок і взаємоузгоджену роботу лівої і правої півкуль. Кінцевий мозок ще традиційно називають півкулями головного мозку. У кожну півкулю нервові імпульси (сигнали) надходять з протилежної сторони тіла та простору. Права півкуля керує органами лівої частини тіла і отримує інформацію зліва. Ліва, навпаки, регулює роботу органів правої частини тулуба і сприймає інформацію справа. Цю інформацію вони отримують через органи чуттів. Поверхня півкуль, ніби плащем, вкрита корою, що охоплює приблизно 44 % обсягу кожної півкулі. Кора утворена сірою речовиною. Вона складається з нейронів, розташованих у вигляді шести основних шарів. У дорослої людини налічують приблизно 12-14 млрд нейронів. З віком збільшується не кількість клітин, а лише їхня поверхня і кількість відростків, переважно дендритів. Нейрони кори зв'язані між собою численними зв'язками. Кожен нейрон має до 10 тис. зв'язків з іншими нейронами. Саме наявність величезної кількості зв'язків між нейронами визначає унікальні властивості кори головного мозку людини. Поверхня півкуль ніби зібрана в складки - звивини - різних розмірів, між якими є глибокі щілини - борозни. У них сховано понад 2/3 поверхні кори. Завдяки звивинам і борознам площа кори збільшується. Виділяють три найглибші борозни півкуль: латеральну (бічну), центральну і потилично-тім'яну. Вони поділяють півкулі головного мозку на чотири основні частки: лобову, потиличну, скроневу і тім'яну (мал.1). Лобова частка охоплює 29 % поверхні кори. Вона відповідає за цілеспрямовану осмислену поведінку людини. При її ушкодженні людина не може зосередитися на меті і поводиться, як автомат, стає безпорадною. Може одні й ті самі дії виконувати без зупину. У потиличній частці розташовані нервові зони зору, у скроневій – зони слуху, нюху і смаку, в тім'яній - зона шкірної (тепла, холоду, тиску) та суглобово-м'язової (зміни напруження м'язів, руху суглобів) чутливості. До зони шкірної та суглобово-м'язової чутливості надходить інформація у вигляді нервових імпульсів від шкіри, кісток, суглобів і м'язів. Наприклад, якщо до вашої руки доторкнутися, ви відчуваєте сам дотик і його силу, визначаєте, приємний він чи ні. При цьому подразнюються певні рецептори шкіри і нервові імпульси передаються до зони шкірної та суглобово-м'язової чутливості. Тут вони сприймаються, аналізуються, і формується відповідна реакція на подразнення. Ви можете руку відсмикнути або, навпаки, притримати. Аналогічною є реакція на температуру. Спереду від центральної борозни розташована рухова (моторна) нервова зона кори, а в ній - ділянки, що забезпечують рух м'язів і суглобів тіла. Єдиного мовного центру немає. Існує три центри мови: мовноруховий, слухомовний і зоровомовний. Мовноруховий центр забезпечує можливість розмовляти. Слухомовний центр відповідає за сприйняття звукової мови і розуміння мови інших людей. Зоровомовний центр, або центр читання, забезпечує здатність навчитися читати, розуміти прочитане, оволодіти письмовою мовою. Саме сукупність (інтеграція) цих центрів забезпечує мовну діяльність у різних її проявах. Асоціативні зони об'єднують діяльність сенсорних (чутливих) і рухових центрів й забезпечують асоціативну (інтегруючу) функцію мозку. З діяльністю асоціативних центрів найбільше пов'язані вищі психічні функції: пам'ять, мова, мислення, свідомість і регулювання поведінки. Таким чином, кора є найвищим центром аналізу нервових імпульсів (сигналів), що надходять від різних органів тіла людини. Вона функціонує як єдине ціле і є матеріальною основою психічної діяльності людини, регуляції її поведінки.
Запальні захворювання головного мозку. Найбільш частими запальними захворюваннями, при яких брало уражаютьсяголовний мозок і мозкові оболонки, є арахноїдит, менінгіт, енцефаліт. Абсцес мозкувиникає при проникненні збудників гнійної інфекції в тканину головного мозку з різнихвогнищ запалення, найчастіше розташованих в середньому і внутрішньому вусі, придаткових (навколоносових) пазухах носа, або при відкритій черепно-мозковій травмі та ін Відзначаються головний біль, нудота, блювання, брадикардія, млявість, застійні явища на очному
45(74)Сере́дній мо́зок - відділ головного мозку, древній зоровий центр. Включено в стовбур головного мозку.Вентральну частину складають масивні ніжки мозку основну частину яких займають пірамідні шляхи, між ніжками знаходиться міжніжкова ямка, з якої виходить III (окоруховий) нерв. У глибині міжніжкової ямки - заднє продірявлене речовина.Дорсальная частина - платівка четверопагоба, дві пари горбків, верхні і нижні. Верхні, або зорові горбки декілька більше нижніх, або слухових. Горбки пов'язані зі структурами проміжного мозку - колінчатими тілами, верхні - з латеральними, нижні - з медіальними. З дорсальної сторони на кордоні з мостом відходить IV (блоковий) нерв, відразу ж огинає ніжки мозку, виходячи на передню сторону. Чіткого анатомічного кордону з проміжним мозком немає, за ростральний кордон прийнята задня комісура.Усередині нижніх горбків перебувають слухові ядра, туди йде латеральна петля. Навколо сильвиева водопроводу - центральна сіра речовина субстанціїУ глибині покришки середнього мозку (під четверохолміе) знаходяться ядра окорухових нервів червоні ядра (красний ядро, управління рухом) чорна речовина (чорної субстанції, ініціація рухів) ретикулярна формація.Середній мозок є продовженням моста. На базальної поверхні головного мозку середній мозок відокремлюється від мосту досить чітко, завдяки мосту поперечним волокнах. З дорсальной боку середній мозок відмежовується від мосту мозку за рівнем переходу IV шлуночка у водопровід і нижніх горбків даху. На рівні переходу IV шлуночка у водопровід середнього мозку верхню частину IV шлуночка формує верхній мозковий парус, де утворюють перехрест волокна блокового нерва і переднього спіномозжечкового шляху.Інфаркт ділянки середнього мозку відзначається у клінічній практиці значно рідше порівняно з медулярними і понтинними ішемічними інсультами. Отже, анатомічна архітектоніка середнього мозку характеризується високою щільністю моторних і сенсорних систем, а також ядерних утворів. Тому локалізація вогнища ураження має вирішальне значення для визначення функціональних розладів у разі розвитку ішемічного інфаркту. Неврологічні симптоми в гострий період захворювання гетерогенні й є складовими різних мезенцефальних синдромів: основи ніжок середнього мозку (вентральні), покриву (тегментальні) і пластинки покрівлі (дорзальні).
32 Перифери́чна нерво́ва систе́ма (ПНС) складається зі всіх інших нервів і нейронів, які не лежать в межах центральної нервової системи (ЦНС). Переважна більшість нервів належить ПНС.
Периферична нервова система у людини включає у себе 31 пару спинно-мозкових нервів і 12 пар черепних нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії.[1]
Периферична нервова система поділяється на соматичну нервову систему і автономну нервову систему.
В свою чергу автономна НС поділяється на Симпатичну НС і Парасимпатичну НС. Симпатична НС і Парасимпатична НС - взаємопов"язані між собою і є "антагоністами" за механізмом впливу: Перша стимулює роботу органів - інша гальмує.
Неври́т — ураження периферійних нервів, зумовлені охолодженням, інфекцією, травмою, інтоксикацією, алергією, порушеннями обміну речовин. Характеризуються болем та порушенням чутливості у зоні іннервації відповідного нерву.
Невралгія - ураження периферійних нервів, що характеризується нападами болю в зоні іннервація будь-якого нерва. На відміну від невриту, при невралгії немає рухових порушень і випадання чутливості, а в ураженому нерві відсутні структурні зміни. Невралгія розвивається переважно в нервах, що проходять у вузьких каналах і отворах.
Поліневри́т, — множинне ураження периферійних нервів. Спостерігається при інфекціях (грип, дифтерія), інтоксикаціях (алкогольні, свинцові та ін.), порушеннях обміну речовин (діабет), авітамінозах.
Поліневрити характеризуються болем, онемінням у кінцівках, слабкістю та гіпотонією м'язів дистальних відділів рук та ніг, порушенням чутливості.
28 II. Травматичні ураження нервової системи.
А. Внутрішньочерепна пологова травма:
1. Епідуральні внутрішньочерепні крововиливи.
2. Субдуральні крововиливи:а) супратенторіальні;б) субтенторіальні.
3. Паренхіматозні крововиливи в півкулі (пери- та інтравентрикулярні) головного мозку, мозочка (травматичного генезу).4. Субарахноїдальні крововиливи (травматичного генезу).Б. Пологова травма спинного мозку:
1. Інтраспінальні крововиливи внаслідок пологової травми.
2. Травматичні ураження плечового сплетення.
3. Травматичне ураження діафрагмальних нервів.
4. Травматичне ураження нерва обличчя.
б. Травматичне ураження інших периферичних нервів.
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 503 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|