АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Штучне запліднення

Такий варіант репродуктивних технологій полягає у штуч­ному введенні донорського матеріалу (сперми або яйцеклітини) у порожнину матки.

Не всі дослідники нині підтримують і вважають оптимальним представлене в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» формулювання про право кожної дієздат­ної жінки на штучне запліднення та імплантацію ембріона.

Підставами правомірності застосування репродуктивних ме­тодів є:

1. Штучне запліднення здійснюють виключно акредитовані для цього заклади охорони здоров'я за дозволеними МОЗ метода­ми.

2. Реципієнтом може бути повнолітня дієздатна жінка, вік якої не перевищує 40 років.

3. Письмова згода подружжя.

4. Використання як сперми чоловіка, так і донора. Сперму донора використовують тільки кріоконсервовану і не раніше ніж за 3 міс. після взяття і повторного обстеження крові донора на СНІД.

5. Донорами сперми можуть бути здорові чоловіки у віці до 40 років, які відповідають чітко визначеним вимогам, зокрема:

пройшли повне обстеження;

мають фертильну сперму;

не є носіями ВІЛ-інфекції та вірусу гепатиту В (НВУ);

не мали урологічних, венеричних, андрологічних і спадкових захворювань.

6. Згода бути донором сперми підтверджується заявою-зобов'язанням.

7. Урахування показань (з боку дружини, чоловіка, подруж­жя) і протипоказань для застосування методів штучного заплід­нення та імплантації ембріона (ембріонів).

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 872 | Нарушение авторских прав