АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клiнiка. Основними клiнiчними симптомами виразкової хвороби є: больовий, диспептичний, iнтоксикацiйний, полiгiповiтамiнозу

Ведучим симптомом у клiнiцi виразкової хвороби - больовий. Локалiзацiя, iррадiацiя i ритм болю залежить вiд глибини виразкового дефекту, наявностi ускладнень та супутнього гастродуоденiту. Причиною болей при виразковий хворобi є моторнi порушення шлунка i дванадцятипалої кишки. В результатi пiдвищення тонусу блукаючого нерва вiдбувається пiдвищення тонусу гладком’язевих волокон шлунка i дванадцятипалої кишки в результатi чого вiдбувається спастичне скорочення пiлорусу i цибулини, пiдвищення внутрiшньошлункового тиску. Бiль при виразковiй хворобi також обумовлений наявнiстю виразкового дефекту. Слизова оболонка шлунка i дванадцятипалої кишки не має чуттєвої iннервацiї, тому при поверхневiй виразцi бiль може бути вiдсутнiм або помiрним (прихований або безболiсний варiант, «нiма виразка»). Бiль стає вираженим i постiйним у випадках коли виразки або перiульцеральне запалення проникає в бiльш глибокi шари органа.

Бiль, що виникає невдовзi пiсля прийому їжi i локалiзується пiд мечовидним вiдростком, болюча перкусiя передньої черевної стiнки (позитивний симптом Менделя), пальпаторно болючiсть в епiгастральнiй дiлянцi характернi для виразки кардiального вiддiлу шлунка.

Багаторазовi больовi напади, якi виникають через 30-60 хв пiсля їди або чiтко не пов'язанi з прийомом їжi, з iррадiацiєю в поперк або зону серця, частiше спостерiгаються при виразцi антрального вiддiлу шлунка.

Болi голоднi, нiчнi, з iррадiацiєю в спину i пiд лопатку, з максимумом в пiлоро-дуоденальнiй зонi, локальна м’язова напруга, гiперестезiя в зонах Захар’їна-Гедда, симптом Менделя тут же, характернi для виразки дванадцятипалої кишки.

Супутнiй загостренню виразкової хвороби гастродуоденiт може iстотно змiнювати картину больового синдрому. При цьому у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки може навiть превалювати бiль безпосередньо пiсля прийому їжi.

Диспептичний синдром хоча не є специфiчним для виразкової хвороби, але в той же час характерний. Одним iз проявiв цього синдрому є вiдчуття переповнення шлунка пiсля їди, раннє вiдчуття насичення, здуття живота. В рядi випадкiв спостерiгається печiя, яка як правило передує больовому синдромi i виникає пiсля прийому грубої i гострої їжi. Механiзм розвитку печiї зумовлений появою регургiтацiї шлункового вмiсту у стравохiд, що виникає в результатi пiдвищеного внутрiшньошлункового тиску iз розвитком вiдносної недостатностi кардiї.

Вiдрижка виникає у хворих пiсля їди, iнодi при фiзичному напруженнi. Виникнення вiдрижки пояснюється пiдвищенням внутрiшлункового тиску i спазмом пiлоруса,що є захисним механiзмом, оскiльки при вiдрижцi тиск в шлунку знижується до рiвня в стравоходi. При пiлоробульбарнiй локалiзацiї виразки частiше вiдмiчається вiдрижка кислим, рiдше повiтрям чи їжею. При вираженому дуодено-гастральному рефлюксу може виникати вiдрижка гiрким.

Нудота рiдко зустрiчається при виразковiй хворобi як самостiйний симптом, частiше вона передує блювотi. При вiдсутностi ускладнень виразкової хвороби рiдко може бути блювота переважно кислим шлунковим вмiстом iз домiшками тiльки що прийнятої їжi, яка приносить полегшення. Для хворих iз пiлоро-дуоденальними виразками характерна пiзня блювота, яка виникає через 2-2,5 годин пiсля їди.

Апетит у хворих iз неускладненим перебiгом не змiнюється, але при локалiзацiї виразки у дуоденальнiй зонi може пiдвищуватися. У частини дiтей вiдмiчаються закрепи, що пов’язано iз пiдвищеним тонусом блукаючого нерва, зниженням моторної функцiї кишечника, щадним харчуванням, обмеженням рухового режиму. Язик бiля кореня обкладений бiлою чи жовтою осугою.

Iнтоксикацiйний синдром є також не специфiчним, але займає не абияке значення в клiнiцi виразкової хвороби. Прояви цього синдрому залежать вiд фази захворювання, вiку дитини, тяжкостi патологiчного процесу. Основними проявами є: головнi болi, дратiвливiсть емоцiйна лабiльнiсть, слабiсть, швидка втомлюванiсть, розлади сну, зниження уваги i пам’ятi, запаморочення, вогкiсть долонь, пiтливiсть. При оглядi шкiри спостерiгається блiдiсть, яка не вiдповiдає гемодинамiцi, «тiнi» або «синцi» пiд очима, периорбiтальна чи периоральна блiдiсть, сiрiсть чи жовтушнiсть. При супутнiй патологiї печiнки i жовчевих шляхiв на шкiрi обличчя, кистей, передплiч вiдмiчаються «судиннi зiрочки» (телеангiоектазiї), у мiжлопатковiй дiлянцi можна знайти розширену капiлярну сiтку. Часто визначається артерiальна гiпотонiя. Тони серця ослабленi, часто можна вислухати функцiональний систолiчний шум на верхiвцi i в V точцi.

Ускладнення спостерiгаються в 15 — 20% хворих з виразковою хворобою, удвiчi частiше в хлопчикiв (кровотеча — 80%, деформацiя i стеноз — 10 - 11%, перфорацiя — 7 - 8%, пенетрацiя — 1 - 1,5%).

Найбiльш частим ускладненням є шлунково-кишковi кровотечi, якi можуть спостерiгатися на початку захворювання i бути одним iз перших проявiв захворювання. Початку кровотечi нерiдко передує виражений больовий синдром. В деяких випадках спостерiгається кровава блювота i мелена. Хворi скаржаться на головокружiння, слабiсть, сонливiсть, появляється блiдiсть шкiри i слизових, кал може набувати темного забарвлення.

Стеноз пiлоруса також одне iз частих ускладнень у дiтей, що в певнiй мiрi пов’язане iз пiдвищеними регенеративними властивостями тканин дитячого органiзму. Про стеноз варто подумати у випадку вiдчуття тиску i повноти пiд грудиною вiдразу пiсля їди, блювання, що дає полегшення, зниження апетиту i маси тiла. Дiагноз пiдтверджує рентгенологiчне обстеження.

«Кинджальний» бiль, що локалiзується в епiгастрiї та супроводжується дошкоподiбним напруженням м'язiв черевної стiнки, позитивними симптомами подразнення очеревини, зниженням печiнкової тупостi, брадикардiєю, блiдiстю, свiдчить про розвиток перфорацiї. Нерiдко цьому ускладненнi передує фiзичне напруження, переповнення шлунка, стрес, алкоголь. Через 6- 8 годин розвивається перитонiт. Перфорацiя пiдтверджується наявнiстю газу в черевнiй порожнинi.

Поява постiйного iнтенсивного болю, який втрачає зв'язок iз прийманням їжi, не зменшується при вживаннi антацидiв, посилення нудоти i блювоти, поява ознак запалення – лихоманки, лейкоцитозу, збiльшення ШОЄ - дозволяє припустити таке ускладнення виразкової хвороби, як пенетрацiя.

Пенетрацiя – це поширення виразки за межi стiнки шлунка або дванадцятипалої кишки у зовнiшнi тканини або органи, що супроводжується розвитком запального процесу й утворенням фiброзних спайок. Виразка задньої i бiчної стiнки цибулини дванадцятипалої кишки частiше пенетрують у головку пiдшлункової залози, жовчевi шляхи, печiнку, товсту кишку i брижу. Виразка шлунка – у малий сальник i тiло пiдшлункової залози. Дiагноз пiдтверджується рентгенологiчно (глибока нiша, мала рухомiсть виразкової зони) й ендоскопiчно (глибокi виразки, стiмкий катер, високий край).

Перивiсцерит виникає тодi, коли перiульцирозне запалення захоплює серозну оболонку. Клiнiчно проявляється посиленням болю невдовзi пiсля вживання ситної їжi, пiсля фiзичного навантаження i вiбрацiї, при пальпацiї – локальне м’язове напруження.

Нерiдко лише за клiнiчною картиною можна вiддиференцiювати виразкову хворобу шлунка i дванадцятипалої кишки (табл.1).

Таблиця 1. Диференцiйна дiагностика ВХ шлунка в ДПК

Для сучасного перебiгу ВХ ДПК характерно:

 омолодження (манiфестацiя захворювання в 7 - 9 рокiв);

 атиповий перебiг (скритий, безболiсний варiант майже у половини хворих);

 збiльшення випадкiв ускладнень i тяжких варiантiв перебiгу;

 резистентнiсть до лiкування, що проводиться;

 нiвелювання сезонностi загострень.

Єдиної класифiкацiї виразкової хвороби не iснує. У клiнiцi найчастiше використовуються нижче вказанi класифiкацiї (табл.2,3).

Таблиця 2. Класифiкацiя виразкової хвороби (А.В. Мазурiн, 1984)

Таблиця 3. Класифiкацiя виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки (за О. О. Барановим 1996.).

За тяжкiстю перебiгу ВХ видiляють:

 легкий перебiг: строк епiтелiзацiї виразки - 4 тижнi для ВХ ДПК та 6 тижнiв для ВХШ; ремiсiя - понад 1 рiк; вiдсутнiсть ускладнень (27 - 30% хворих);

 перебiг середньої тяжкостi: строк загоєння виразки - вiд 1 до 2 мiсяцiв; ремiсiя — менше року; вiдсутнiсть ускладнень (25% хворих);

 тяжкий перебiг: нетипова локалiзацiя виразок, численнi дефекти (3 та бiльше), строк загоєння - понад 2 мiсяцi або вiдсутнiй, частi рецидиви - бiльше нiж 2 рази на рiк або безперервно рецидивуючий тип перебiгу (40 - 45% хворих).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 441 | Нарушение авторских прав