АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторнi та iнструментальнi методи дослiдження

Обов'язковi обстеження:

1. Загальний аналiз кровi.

2. Загальний аналiз сечi.

3. Визначення групи кровi i резус—фактору.

4. Аналiз калу на скриту кров (реакцiя Грегерсена).

5. Протеїнограма.

6. Езофагогастродуоденоскопiя з прицiльною бiопсiєю слизової оболонки шлунка i ДПК, а також (при необхiдностi) периульцерозної зони (двiчi).

7. Гiстологiчне i цитологiчне дослiдження бiоптатiв.

8. Проведення уреазного та дихального тестiв для виявлення HP.

9. УЗД органiв черевної порожнини.

Додатковi обстеження:

1. Рентгенологiчне дослiдження.

2. Iнтрагастральна рН-метрiя.

3. Iмунограма.

4. Неiнвазивнi методи виявлення HP.

5. Iншi.

Дiагностика виразкової хвороби грунтується на детально зiбраних скаргах (наявнiсть больового, диспептичного, iнтоксикацiйного синдромiв), особливостях анамнезу життя: обтяжений спадковий анамнез, наявностi виразкового дефекту на слизовiй оболонцi при езофагогастродуоденоскопiї, наявнiсть Hеlicobacter pylori.

Дiагноз ВХ ДПК та ВХШ i її морфологiчний субстрат визначаються тiльки за допомогою езофагогастродуоденоскопiї (рис.1) з прицiльною бiопсiєю слизової оболонки шлунка i ДПК. Встановлюють топографiю, число, розмiри, стадiю виразкового дефекту (I - IV ст.), констатують наявнiсть ускладнень, вираженiсть, варiант i активнiсть супутнього гастродуоденiту, контамiнацiю HP (рис. 2-15). Езофагогастродуоденоскопiя проводиться до початку лiкування iз дiагностичною метою та через 3-4 тижнi пiсля початку курсу лiкування.

Рис.1. Схематичне зображення проведення езофагогастродуоденоскопiї.

Рис. 2-4. Цибулина 12-палої кишки варiант норми.

Рис.5. Виразка шлунка.

Рис.6. Виразка цибулини 12-палої кишки на переднiй стiнцi.

Рис.7. Виразка основи цибулини 12-палої кишки на переднiй стiнцi iз ознаками деформацiї пiлоруса.

Рис.8. Цiлуюча виразка цибулини 12-палої кишки iз вираженим набрякрм слизової оболонки i деформацiею просвiту.

Рис.9. Множиннi виразки цибулини 12-палої кишки. На переднiй, заднiй стiнках i малiй кривизнi видно три виразки неправильної форми.

Рис.10. Лiнiйна виразка цибулини 12-палої кишки на переднiй стiнцi iз переходом на малу кривизну.

Рис.11-12. Рубцева деформацiя 12-палої кишки.

Рис.13. Стадiя червоного рубця. При загоєннi виразковий дефект заповнений гранулярною тканиною.

Рис.14. Стадiя бiлого рубця. При повному загоєннi лiнiйною виразки залишився лiнiйний, бiлий рубець.

Рис.15. Низхiдна частина 12-палої кишки. При невиражених складках, атрофiї добре вiзуалiзується великий дуоденальних сосок.

При гiстологiчному дослiдженнi бiоптатiв з периульцерозної зони слизової оболонки шлунка (при ВХШ) виявляють гостре запалення з iнфiльтрацiєю i стазом, атрофiю рiзної виразностi; у бiоптатах CO ДПК (при ВХ ДПК) - гостре запалення з iнфiльтрацiєю i повнокров'ям, гiперплазiєю дуоденальних залоз, розростання сполучної тканини. Гiстологiчно в бiоптатi визначають наявнiсть HP i ступiнь мiкробної забрудненостi слизової оболонки (+, ++, +++).

УЗД органiв черевної порожнини – проводиться для скринiнг – дiагностики супутньої патологiї.

Рентгенологiчне дослiдження проводять тiльки у випадку неможливостi виконання ендоскопiчного дослiдження та для дiагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостазу. Абсолютнi рентгенологiчнi ознаки ВХ (симптом «нiшi», конвергенцiя складок в бiк виразкового дефекту, рубцево-виразковi деформацiї) у дитячому вiцi виявляються тiльки в 18 - 25% хворих.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав