Класифікація неспецифічного виразкового коліту

Типовий варіант - початок маломаніфестний, хронічний рецидивуючий перебіг з поступовим прогресуванням хвороби.

Основні прояви:

4.1. Діарея з кров`ю, слизом, гноєм, частіше зранку або нічна.

4.2. Больовий синдром в животі (по типу дискомфорту, рідше переймоподібний).

4.3. Інтоксикаційний синдром (схуднення, підвищення температури тіла, зниження апетиту, нудота, загальна слабість, втомлюваність, порушення сну, астенізація та ін.).

4.4. Синдром системних позакишкових проявів (при середньоважкому або важкому перебігу):

а) Поліартрит, спондиліт;

б) Ураження шкіри та слизової оболонки:

- вузлувата еритема;

- вогнищевий дерматит.

в) Ураження очей:

- кон’юнктивіти;

- іридоцикліти;

- кератит.

г)Ураження слизової оболонки порожнини рота:

- виразковий стоматит;

- глоссит;

- гінгівіт.

д) Ураження печінки:

- жирова дистрофія;

- хронічний активний гепатит.

Лише важкий перебіг позакишкових проявів НВК розглядається як його ускладнення і вказується в діагнозі. Легкі чи помірні поза кишкові прояви окремо не класифікуються.

Таким чином, основними симптомами НВК є кривава діарея на фоні нерізкого дискомфорту в животі, підвищення температури тіла та поступового схуднення.

Зрідка спостерігається гостра форма НВК з миттєвим (фульмінантним) перебігом. Для неї характерні гострий початок, висока активність патологічного процесу (відповідає важкому ступеню перебігу хронічного НВК), швидкий розвиток (за £6 місяців) ускладнень, іноді з самого «старту» хвороби, наприклад, гострого токсичного мегаколона (токсичної дилатації товстої кишки).

У цілому форма НВК вважається гострою при розвитку серйозних ускладнень, що потребують хірургічного втручання, у період до 6 місяців від старту хвороби. При відсутності таких ускладнень на протязі даного строку можна говорити за хронічний перебіг НВК, який є більш типовим для даного захворювання.

5. Ступені важкості неспецифічного виразкового коліту (для хронічних форм):

Ознаки	Легкий cтупінь	Середньої важкості	Важкий ступінь
1.Розповсюдже-ність ураження	Проктит, прокто-сигмоїдит	Лівостороннє субтотальне ураження	Субтотальне, тотальне ураження
2.Частота стільця (діарея).	Менше 4 раз/добу	5 – 6 раз/добу	Більше 6 раз/добу
3.Домішки крові в калі	Прожилки крові	Значна кількість крові, змішаної з калом.	Дефекація майже чистою кров`ю
4.Морфологіч-ні зміни кишкової стінки	Незначний набряк слизо-вої оболонки, судини підсли-зового шару не просвічуються, незначна контактна кровоточивість, від-сутність крові та гною в просвіті кишки	Набряк та набу-хання слизової оболонки, відсут-ність судинного малюнка, поверхневі вираз-ки, покриті фібрином, ерозії, запальні поліпи, виражена контактна кровоточивість, слиз та гній в порожнині кишок в невеликій кількості.	Різкий набряк та контактна кровоточивість слизової оболонки; виражена зернистість, виразки та еро-зії слизової оболонки, велика кількість гнійно-кров’янистого вмісту в просвіті кишки.
5.Втрата маси тіла	Менше 10 %	10 – 20 %	Більше 20 %
6.Температура тіла	Нормальна	до 37,8 0С	Вище 37,8 0С
7.Частота пульсу	Менше 80/	80 – 90/	Більше 90/
8.Системні прояви	Нема	Можуть бути	Є
9.Місцеві ускладнення	Нема	Нема	Є
10.Гемоглобін	Більше 111 г/л	105 – 111 г / л	Менше 105 г / л
11.ШОЕ	Менше 26 мм / год	26 – 30 мм/год	Більше 30 мм / год

6. Основні місцеві ускладнення НВК:

А. Анальні тріщини, ректовагінальні свищі (нориці).

Б. Масивні кишкові кровотечі.

В. Перфорація товстої кишки та перитоніт.

Г. Токсична дилатація товстої кишки.

Д. Розвиток раку товстої кишки (малігнізація).

Е. Запальні поліпи, псевдополіпи.

Є. Стриктури товстої кишки (більше характерні для процесу малігнізації НВК).

7. Лабораторна та інструментальна діагностика НВК:

7.1. Загальний аналіз крові:анемія (постгеморагічна);підвищення ШОЕ;кількість лейкоцитів в нормі чи дещо підвищена.

7.2. Біохімічне дослідження крові:гіпоальбумінемія;гіпергамаглобулінемія;при гепатиті – зміна печінкових проб.

7.3. Копрологічний аналіз: Макроскопічно:

- кашицеподібний чи рідкий характер кала;

- кров;гній;слиз.

Мікроскопічно:лейкоцити;еритроцити;клітини кишкового епітелію.

7.4. Рентгенологічне дослідження товстої кишки (ірригоскопія):

Ірригоскопія не повинна проводитись на висоті активності НВК, за винятком випадків, коли діагноз залишається неясним. Після зменшення активності НВК ірригоскопія допомагає уточнити поширеність процесу.

7.6. Об’єм необхідних обстежень у стаціонарі хворому з НВК:

A. Обов’язкові лабораторні обстеження:

· загальний аналіз крові (при патологічних даних повторяти не рідше 1 разу в 10 днів);

· калій, натрій, кальцій крові;

· група крові та резус-фактор;

· копрограма та кал на приховану кров;

· посів кала на бактеріальну флору;

· гістологічне та цитологічне дослідження біоптата;

· повторно при наявності патологічних змін в аналізах крові: холестерин, загальний білірубін і фракції, загальний білок і фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтранспептидаза, сироваткове залізо;

· загальний аналіз сечі.

B. Додаткові лабораторні обстеження (крові):

· коагулограма;

· гематокрит;

· ретикулоцити;

· сироваткові імуноглобуліни;

· дослідження на ВІЛ;

· кров на маркери вірусних гепатитів В і С.

C. Обов’язкові інструментальні дослідження:

· однократно - ректороманоскопія (колоноскопія) з біопсією слизової оболонки прямої кишки.

· УЗД органів черевної порожнини і малого тазу;

· ЕРХПГ;

· оглядова рентгенографія черевної порожнини (тільки при важкій формі захворювання для виявлення ознак токсичної дилатації товстої кишки).

E. Обов’язкові консультації спеціалістів:

· хірург;

· гінеколог.

8.Діагностичні критерії НВК:

Розрізняють три групи критеріїв:

І. Специфічні (достатні для постановки діагнозу НВК):

- наявність діареї і / або ректальної крові строком понад 6 тижнів;

- наявність при ендоскопії запалення слизової оболонки товстої кишки з геморагіями і / або виразками;

- гістопатологічні дані за НВК при біопсії або аутопсії.

ІІ. Типові (підстава запідозрити НВК):

- наявність тільки ендоскопічних даних (при відсутності клініки);

- наявність клінічних даних (тривала кривава діарея), ендоскопічно – лише еритема слизової оболонки;

- наявність клініко-ендоскопічних даних при відсутності патогістологічного підтвердження.

ІІІ. Можливі (діагноз НВК не виключається):

- неповні клінічні дані, не підтвердженні іншими дослідженнями.

8. Диференційну діагностику НВК проводять, перш за все, з:

9.

- інфекційними ентероколітами (сальмонельоз, дизентерія, ієрсініоз, хламідіоз, туберкульоз, кампілобактеріоз, стафілококова токсикоінфекція та ін.);

-

- з паразитарними ентероколітами (амебіоз);

-

- з гострими вірусними ентероколітами: ротавірусними, аденовірусними, цитомегаловірусними;

-

- з ентеритами та колітами іншого генезу: токсичними, ішемічними, радіаційними і т.д.;

- з пухлинами товстої кишки;

-

- зі склеродермією;

-

- з кровотечею з гемороїдальних вузлів та ін.

У 15-20% пацієнтів НВК важко відрізнити від хвороби Крона - ще одного неспецифічного запального захворювання кишок неясного генезу (особливо на ранніх етапах захворювання).

\

10. Принципи лікування НВК: