АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина пухлин спинного мозку

Для позамозкових пухлин спинного мозку характерним є:

1. Корінцевий синдром, що проявляється болем по ходу корінця, порушенням чутливості та рухів за периферичним типом. При екстрамедулярних пухлинах корінцеві болі носять локальний характер, посилюються у горизонтальному положенні, особливо при пухлинах кінського хвоста, і зменшуються у вертикальному. Це має важливе диференціально-діагностичне значення, оскільки при туберкульозному спондиліті, остеохондрозі болі слабшають у горизонтальному положенні хворого. Важливе значення має симптом остистого відростку: болючість при перкусії остистих відростків і паравертебральних точок на рівні патологічного процесу. Симптом „поклону” характеризується посиленням болю при нахилі голови вперед.

Для неврином характерний симптом лікворного поштовху – виникнення або посилення корінцевого болю при компресії яремних вен. При цьому утруднюється відтік крові від головного мозку, швидко наростає внутрішньочерепний тиск і хвиля спинномозкової рідини поширюється по субарахноїдальних просторах спинного мозку, діючи у вигляді поштовху на пухлину з натягом корінця, внаслідок чого з’являється або посилюється біль.

Рефлекси, дуги яких проходять через уражений корінець або замикаються на рівні ураженого сегмента, понижуються або зникають.

Порушення чутливості за корінцевим типом проявляється у вигляді оніміння, „бігання мурашок”, відчуття холоду чи тепла. Для корінцевого синдрому характерні фаза подразнення та фаза випадіння функцій. Спочатку парестезії бувають тимчасовими (фаза подразнення), а надалі стають постійними і переходять у зниження чутливості (фаза випадіння), при ураженні декількох корінців – до ступеня анестезії.

2. По мірі росту позамозкової пухлини і прогресуючої компресії спинного мозку з’являються симптоми враження спинного мозку за провідниковим типом з поступовим наростанням неврологічної симптоматики. Виникає так званий синдром ураження поперечника спинного мозку у вигляді порушення рухових, чутливих та вегетативних функцій за центральним типом нижче рівня ураження.

У хворих з’являються перези або паралічі за центральним типом (спастичні). Ознаками центрального парезу є: підвищення м’язевого тонусу, підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів, поява патологічних пірамідних рефлексів (як наслідок порушення гальмівного впливу кори головного мозку й посилення рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку). Шкірні, черевні, кремастерні та ін. рефлекси, навпаки, зникають, що має важливе топіко-діагностичне значення.

При позамозкових пухлинах спинного мозку в ряді випадків можуть спостерігатися елементи синдрому Броун-Секара (симптоматика ураження половини поперечки спинного мозку).

Чутлива функція порушується у вигляді гіперпатії, гіпестезії, анестезії. Розлади чутливості мають провідниковий характер. Для ектрамедулярних пухлин характерним є висхідний тип порушення чутливості – від дистальних відділів (стопа, промежина) з поступовим поширенням чутливих порушень вверх до рівня вогнища ураження, що пояснюється поступовою компресією провідних шляхів спинного мозку зовні, де розташовані найдовші волокна, які іннервують дистальні частини тіла (закон ексцентричного розташування провідників Flotau).

Порушення вегетативних функцій, у першу чергу, проявляється у вигляді порушення сечовипускання, порушення функцій тазових органів (перінео-анальний синдром). При пухлинах, розташованих вище симпатичних (L_I-L_II) та парасимпатичних (S_III-S_V) центрів регуляції тазових органів, спочатку виникають імперативні поклики до сечовиділення, які невдовзі змінюються затримкою сечі. Розвивається парадоксальна ішурія.

Інтрамедулярні пухлини розвиваються із сірої речовини спинного мозку, тому на початку захворювання виникає клінічна симптоматика враження певних сегментів спинного мозку (сегментарний тип), що проявляється гіперпатіями, симпаталгіями в ділянці уражених сегментів. Виникають фібриляційні посмикування м’язів, розлади чутливості набувають дисоційований характер. Невдовзі з’являється симптоматика ураження спинного мозку за периферичним типом (гіпотрофія м’язів, гіпотонус). По мірі росту пухлини, руйнування мозку та його веретеноподібного потовщення приєднується симптоматика ураження спинного мозку за провідниковим типом як результат притиснення мозку до стінок хребцевого каналу і руйнування внутрішніх структур (волокон) провідних шляхів спинного мозку. В цей період симптоматика ушкодження спинного мозку характеризується змішаним характером- до симптомів ураження сегментарного апарату приєднуються симптоми пірамідної недостатності спинного мозку із появою ознак ушкодження мозку за центральним типом (підвищуються сухожилкові та періостальні рефлекси, з’являються патологічні пірамідні рефлекси, прогресують провідникові розлади чутливості). Клінічна картина змішана, але при цьому зберігається атрофія певних груп м’язів в зоні сегментарних порушень.

Для інтрамедулярних пухлин характерним є низхідний тип порушення чутливості, при яких раніше здавлюються внутрішні, більш короткі волокна, що закінчуються в сегментах на рівні розташування пухлини, з поступовим поширенням чутливих розладів до дистальних відділів (закон ексцентричного розташування провідників Flotau).

В залежності від локалізації пухлини відносно довжини спинного мозку, характеру росту пухлини буде різною клінічна симптоматика.

При пухлинах шийного відділу спинного мозку на рівні С_І-С_ІV сегмента характерним є корінцевий біль у потиличній ділянці з обмеженням рухів у шийному відділі хребта. Наростає центральний тетрапарез (або тетраплегія), прогресують чутливі розлади у верхніх та нижніх кінцівках, порушується функція тазових органів. При локалізації пухлини на рівні С_ІV сегменту спостерігаються розлади дихання внаслідок ураження діафрагмального нерва (параліч діафрагми). При краніоспінальних пухлинах розвиваються симптоми внутрішньочерепної гіпертензії із застоєм на очному дні, при ураженні довгастого мозку приєднуються бульбарні симптоми.

Для ураження сегментів С_V-D_I характерним є розвиток в’ялого периферичного парезу верхніх кінцівок та центрального нижнього парапарезу, який з часом переходить у нижню параплегію. Порушується чутливість нижче рівня ураження, розвивається дисфункція тазових органів. При компресії пухлиною ціліо-спінального центру (С_VIII-D_I) виникає синдром Клод-Бернара-Горнера (птоз, міоз, енофтальм) або його елементи. Може порушуватись функція V та ІХ пар черепномозкових нервів.

При пухлинах грудного відділу спинного мозку, крімсиндромуураження поперечника спинного мозку у вигляді порушення рухових, чутливих та вегетативних функцій за центральним типом нижче рівня ураження, може виникати корінцевий біль по ходу міжреберних нервів. Порушення серцевої діяльності може спостерігатися при локалізації пухлини на рівні сегментів D_IV-D_VI. При ураженні нижньогрудних сегментів виникають болі в області живота, які можуть привести до помилкової думки про наявність у хворого холециститу, панкреатиту або апендициту. Для пухлин в ділянці D_VII-D_VIII характерним є відсутність верхніх черевних рефлексів, при пухлинах на рівні D_IX-D_X – відсутність середніх і нижніх черевних рефлексів, відсутність тільки нижніх черевних рефлексів спостерігається при ураженні D_XI-D_XII сегментів.

При ураженні на рівні поперекового потовщення (L_I-S_II) розвивається нижня в’яла параплегія (парез) з відсутністю рефлексів і атонією м’язів кінцівок, дисфункція тазових органів по типу нетримання сечі і стільця. При локалізації пухлини на рівні верхніх відділів потовщення колінні рефлекси не викликаються або знижені, а ахілові – підвищенні. При пухлинах на рівні нижнього відділу поперекового потовщення колінні рефлекси зберігаються, п’яткові рефлекси втрачаються. Розлади чутливості у відповідних дерматомах розвиваються залежно від рівня ураження спинномозкових корінців.

Для ураження епіконуса (L_IV-S_II) характерним є розвиток в’ялого паралічу (парезу) м’язів перонеальної групи, сідничних м’язів при збереженні колінних і втраті ахілових рефлексів.

Пухлини в ділянці мозкового конуса характеризуються болем по задній поверхні сідничної ділянки і в аногенітальній зоні. При ураженні парасимпатичних центрів виникають порушення функцій тазових органів за периферичним типом (нетримання сечі та стільця, статева слабкість).

Пухлини в ділянці кінського хвоста характеризуються вираженим болем в крижовій ділянці, аногенітальній зоні, нижніх кінцівках, що посилюються в горизонтальному положенні, особливо в нічний час. Прогресують рухові і чутливі розлади за корінцевим типом, порушується функція тазових органів по типу нетримання.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав