АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні можливі клінічні прояви

згадка в анамнезі про

§ аномалії розвитку сечової системи у родичів

§ тривалу кристалурію

- для дівчат - рецидивуючий вульвіт, вульвовагініт, ентеробіоз

- початок: гострий або поступовий, з прихованим перебігом

- у немовлят - поганий приріст ваги, мармуровість шкіри, анорексія, диспепсичні явища, подразливість, тривала жовтяниця, судоми

- ознаки дегідратації (зниження тургора шкіри, її сухість, тахікардія, спрага)

- порушення ритму сечовиділення

§ часте чи рідке випорожнення

§ затримка сечі, натужування при сечопуску

§ нетримання сечі денне чи нічне

- мутна сеча

Клініка

У клінічній картині домінує синдром загальної інтоксикації, який має такі прояви:

- температура тіла досягає 38 – 40*С,

- слабкість, млявість, неспокій,

- порушення сну,

- головний біль,

- нудота, блювання,

- можливі менінгеальні знаки без патологічних змін спинномозковоїрідини (симптоми менінгізму)

Іноді над синдромом загальної інтоксикації в клінічній картині переважає шлунково – кишковий синдром, який характеризується:

- нудотою і блюванням,

- болем у животі,

- діареєю,

- розвитком кишкового токсикозу та ексикозу

Може проявлятися урологічний синдром (больовий), для якого характерний біль у попереку або нижній ділянці живота, позитивний симптом Пастернацького – посилення болю під час перкусії у ділянці проекції нирок.

Також спостерігається дизуричний синдром:

- болісні сечовипускання,

- сечовиділення часті, малими порціями

Для діагностики пієлонефриту найважливіше значення має сечовий синдром, за якого з’являються:

- каламутна сеча з пластівцями і осадом,

- нейтрофільна лейкоцитурія,

- бактеріурія (понад 100 тис. мікробних тіл в 1 мл сечі),

- протеїнурія (до1%),

- еритроцитурія не характерна, але у полі зору можуть бути еритроцити (до 10).

Таким чином, для клінічної картини гострого пієлонефриту характерні синдроми:

- загальної інтоксикації,

- шлунково – кишковий,

- урологічний (больовий),

- дизуричний,

- сечовий.

Особливості клінічних проявів гострого пієлонефриту спостерігають у дітей 1 – го року життя, що пов’язано з перевагою загальних симптомів над локальними. Тому в клінічній картині гострого пієлонефриту у дітей раннього віку визначаються такі синдроми:

- токсикозу,

- дегідратації,

- метаболічного ацидозу

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав