АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІХ. Обґрунтування клінічного діагнозу

Прочитайте:
  1. VІ. Акушерський діагноз і його обґрунтування
  2. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.
  3. Методи клінічного обстеження
  4. Науково - методичне обґрунтування теми
  5. Обґрунтування та основні положення протоколу
  6. Обґрунтування та основні положення протоколу
  7. Особливості клінічного перебігу комбінованих уражень при ядерних вибухах
  8. Постановка діагнозу. Додаткові методи дослідження.
  9. Приклад формулювання діагнозу.

Обґрунтування клінічного діагнозу проводиться не пізніше третього для перебування пацієнта в стаціонарі.

Перед тим, як приступити до обґрунтування діагнозу, необхідно чітко і правильно сформулювати його.

Для обґрунтування діагнозу використовуються скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, дані об’єктивного і додаткових досліджень.

Обґрунтування діагнозу – це послідовне і логічне викладення своїх думок у відношенні діагноза.

При обґрунтуванні діагнозу треба дотримуватись слідуючи правил:

1. Діагноз повинно обґрунтовувати по часткам.

2. Необов’язково одразу затверджувати, що у пацієнта саме це захворювання. По даним скарг і анамнезу можливо висловити припущення, об’єктивні дані можуть підтвердити припущення, а дані додаткових досліджень переконують у правильності діагнозу.

3. Симптоми перераховуються з вказівкою їх можливого зв’язку з припущенним захворюванням. Потім послідовно підключають нові симптоми, пов’язуючи їх у єдине ціле – діагноз.

Наприклад

Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, гіпертонічний криз ІІ виду. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, запаморочення, наявність в анамнезі життя вказівки на нервово- психічні перенапруження та гіпертонічну хворобу у батька, а також підвищення систолічного та діастолічного артеріального тиску відповідає гіпертонічній хворобі. Відсутність змін з боку нирок, ураження інших органів, при яких підвищується рівень артеріального тиску, впевнюють нас у тому, що у пацієнта гіпертонічна хвороба. Давність захворювання (12 років), стійке підвищення артеріального тиску до 220/110 мм. рт. ст., яке не знижується до нормальних цифр при лікуванні, а також зміни з боку серця (зміщення меж серця на 1,5 см. вліво від середньо-ключичної лінії, лівий тип ЕКГ, звуження артерій і поширення вен очного дна переконливо говорять про ІІ стадію гіпертонічної хвороби. Різке погіршення стану, значне підсилення головного болю, запаморочення, нудота, “миготіння мушок” перед очима, відсутність помітного ефекту від гіпотензивної терапії на протязі 10 днів вказують на гіпертонічний криз ІІ виду. Таким чином, діагноз можна сформулювати так: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, гіпертонічний криз ІІ виду.

 

 

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 631 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)