АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тактика лікування ушкодження нервової системи у відновному періоді на поліклінічному етапі

Прочитайте:
  1. Ii. Цитостатична терапія (існує декілька схем лікування).
  2. Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
  3. Анемии: стратегия и тактика диагностического поиска
  4. Анемии: стратегия и тактика диагностического поиска
  5. Будова нервової системи. Спинний мозок.
  6. Ваша тактика в случае выявления заболевания крови.
  7. Виберіть препарат для лікування бронхіальної астми з групи ?2 –адреностимуляторів.
  8. Визначення втраченого заробітку, доходу внаслідок ушкодження здоров'я
  9. Визначення стану системи фагоцитозу
  10. Визначення, та основні функції кровотворної системи

На сьогодні чіткої уяви про доцільність призначення того чи іншого медикаментозного середника та протоколів відновного лікування не розроблено.

З перших хвилин життя новонародженого, особливо недоношеного, повинен бути спрямований на корекцію тих органів і систем, що забезпечують життєдіяльність і нормальне забезпечення функціонування центральної нервової системи. У гострому періоді лише три клінічні синдроми (судомний, гіпертензійно-гідроцефальний, м’язовий гіпертонус) безумовно підлягають призначенню медикаментозних середників за умови офіційної реєстрації їх у Міністерстві охорони здоров’я України.

В поліклініці лікування проводиться за синдромологічним принципом.

Синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості. За кордоном до цього стануставляться як до суміжного і дотримується тактика переважного спостереження за дітьми. У вітчизняній практиці застосовують:

- фенобарбітал;

- діазепам;

- седативні середники різного походження при вираженому порушенні сну (нітразепам, радедорм, відвари заспокійливих трав).

Гідроцефальний синдром (гідроцефалія в стадії суб- і декомпенсації), гіпертензійно-гідроцефальний синдром. У відновному періоді захворювання істотного значення набуває контроль об’єму рідини в ліквор них шляхах. Препаратами вибору можуть бути діакарб або триампур, але при тривалому застосуванні вони можуть викликати метаболічний ацидоз. При неефективності вище зазначених препаратів – призначення фуросеміду, гліцерину або гліцерилу з препаратами калію.

Прогрусування збільшення шлуночків, наростання атрофії мозкової речовини – показання для консультації у нейрохірурга щодо можливості лікворошунтуючих операцій.

Судомний синдром, епілептичний синдром – методи лікування в останні роки переглядаються, проте в періоді новонародженості доцільно використовувати барбітурати, гідантоїни, бензодіазепіни. У немовлят після першого місяця можна додати іміностільбени (карбамезипін) після попередньої перевірки індивідуальної чутливості.

Синдром вегетативних дисфункцій – специфічного лікування не розроблено.

Синдром рухових порушень (спастичні парези, пірамідна недостатність, псевдобульбарний синдром, гіперкінези, м’язова гіпо- та дистонія, атаксія – лікування проводиться відповідно до характеру рухових порушень: при синдромі м’язової гіпотонії – дибазол і галантамін; при синдромі м’язового гіпертонуса – мідокалм чи баклофен, діазепам. Необхідне призначення масажу, ЛФК, фізіотерапії, рефлексотерапії, ванн.

Синдром затримки психічного та перед мовленого розвитку, церебастенічний синдром; синдром затримки статокінетичного розвитку – базовими препаратами є ноотропні засоби та середники нейромодуляторної, нейротрофічної і нейротрансмітерної дії (ноотропіл, пантогам, ноофен, когітум, енцефабол тощо). Досить широко використовується метаботропна терапія – актове гін, інстенон, вітаміни групи В, АТФ.

За наявності змін у церебральній гемодинаміці – препрати вазо активної дії (кавінтон,цинаризин, стугерон та ін.).

Медикаментозну терапію поєднують із заняттями,спрямованими на розвиток порушеної функції.

Курси медикаментозного лікування за показаннями повторюють двічі – тричі на рік.

Рішенням вченої медичної ради МОЗ в Україні впроваджено модель медико-соціальної реабілітації дітей із органічними ушкодженнями нервової системи:

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:

- дегідратаційна

- вазо активна

- ноотропна

- метаботропна

- вітамінотерапія

за показаннями:

- антихолінестеразна

- міорулаксуюча

- седативна та ін..

- 2. ЛФК, масаж

- 3. Фізіотерапевтичні методики

- Додатково:

- Масаж, ЛФК

- Ортопедична корекція

- Лікування у медичного психолога, логопеда, педагога – дефектолога

- За показанням – нетрадиційні методи лікування (рефлексотерапія та ін)

- Визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми

- Навчання батьків методикам реабілітації

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 629 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)