АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Б. Задачі для самоконтролю. Дівчинка Л., 13 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення шийних лімфовузлів

Дівчинка Л., 13 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення шийних лімфовузлів.

З анамнезу відомо, що 1 місяць назад у дитини помітили збільшення шийних лімфовузлів. Дільничним педіатром був поставлений діагноз – шийний лімфаденіт. Хвора отримувала антибактеріальну терапію без ефекту, потім отримала курс УВЧ – терапії, після чого відмічався прогресивне збільшення лімфовузлів, самопочуття дитини погіршилося. Періодично відмічається підйом температури до 38,5^о, що супроводжується ознобом, дитину турбують проливні поти, з’явився кашель, біль за грудиною, дитина схудла.

При огляді звертає на себе увагу зміна конфігурації шиї пальпується конгломерат лімфовузлів на шиї зліва, загальним розміром 5,0-7,0 см, всередині нього пальпуються окремі лімфатичні вузлики розміром 1,0-1,5 см, не спаяні між собою і навколишніми тканинами, без болісні при пальпуванні. Інші групи періферічних л\вузлів не збільшені. В легенях дихання везикулярне, хрипів немає. Тони серця дещо послаблені, ритмічні. Межі серця розширені в поперечнику. Живіт м’який, без болісний. Печинка та селезінка не пальпуються.

ЗАК: Hb – 132 г/л, Ер – 4,5*10¹² /л, Тр- 495*10⁹ /л, L – 8,4*10⁹ /л, п/я – 4%, с/я – 72%, еоз-1%, лімф-20%, мон-3%, ШОЕ – 37 мм/год.

Пунктат шийних л/вузлів – знайдені клітини Березовського-Штенберга.

Ro ОГК: розширення серединной тіні за рахунок збільшення внутригрудних лімфатичних вузлів.

УЗД ОЧП: печинка, селезінка, підшлункова залоза однорідної структури, збільшення лімфатичних вузлів черевної порожнини не знайдено.

Мієлограма: кістковий мозок клітинний, бласти 0,2%, нейтроф. росток – 65%, ерітроідний росток – 21%, лімфоцити – 8%, еозинофіли – 6%, мегакаріоцити – 1 на 200 мієлокариоцитів.

Завдання:

1. Визначить діагноз.

2. Яке дослідження треба провести для уточнення стадії захворювання і гістологічного варіанту?

3. Яку стадію захворювання можна встановити на підставі наведених даних?

4. Що включається до лікування даної хвороби?

5. Від чого залежить об’єм лікувальних заходів?

6. Назвіть морфологічні особливості клітин Березовського-Штенберга.

7. Прогноз захворювання у даному випадку.

8. Перерахуйте препарати, що використовуються при даному захворюванні і поясніть механізм дії.

9. Які клітини є попередниками клітин Березовського-Штенберга і як вони виглядають.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 750 | Нарушение авторских прав