АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація ЛГМ

Прочитайте:
  1. FAB-КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО МІЄЛОЇДНОГО ЛЕЙКОЗУ
  2. III. Анатомічна класифікація
  3. БУДОВА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
  4. Види пектиновмісної сировини і її класифікація
  5. Графологічна структура Класифікація рідких лікарських форм (РЛФ)
  6. Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
  7. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
  8. Загальні уявлення. Основні клінічні вияви. Класифікація.
  9. ІІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ( Міжнародна конференція Chapel Hill Consensus )
  10. Класифікація

У 2001 році ВООЗ виділила два основні варіанти ЛГМ:

1) Класична лімфома Ходжкіна (з визначенням гістологічного типу);

2) Нодулярна лімфома Ходжкіна з переважанням лімфоцитів.

За гістологічною класифікацією на основі вмісту різних клітин у специфічній гранульомі виділяють чотири основних типи лімфогранулематозу:

- збагачений лімфоцитами варіант (нодулярний або дифузний);

- варіант нодулярного склерозу (1 та 2 типу за ступенем злоякісності);

- варіант змішаної клітинності;

- збіднений на лімфоцити (варіант лімфоцитарної деплеції).

Гістологічний варіант має велике прогностичні значення. Більш сприятливі лімфоїдне переважання та нодулярний склероз (перш за все - I тип), найгірший прогноз відзначається при лімфоїдному виснаженні.

 

Клінічна класифікація ЛГМ (Ann-Arbor, 1971 рік, з наступними доповненням):

Стадія I: ураження одного лімфатичного регіону (I) або одного екстра- лімфатичного органу (IЕ).

Стадія II: ураження двох або більше лімфатичних регіонів з одного боку діафрагми (II) або локалізовані ураження екстралімфатичного органу та одного або більше лімфатичного регіону з одного боку діафрагми (IIЕ). Вказується кількість уражених анатомічних областей (наприклад, II3).

Стадія III: ураження лімфатичних регіонів з обох боків діафрагми (III), яка може поєднуватися з локалізованими ураженням екстралімфатичного органу (IIIЕ), селезінки (IIIS) або того й іншого (IIISE). При інтактних парааортальних, здухвинних або мезентеріальних вузлах діагностується підстадія III1, при ураженні зазначених зон - III2.

Стадія IV: дифузне або дисиміноване ураження одного або більше екстралімфатичних органів з або без ураження лімфоїдних органів.

Системні прояви: кожна стадія поділяється на А і В в залежності від відсутності (А) або наявності (В) одного або більше наступних симптомів:

1) немотивоване зниження маси тіла близько або більше 10% протягом 6 місяців;

2) немотивоване підвищення температури тіла вище 38 ° С;

3) нічні поти.

Масивне ураження лімфатичних вузлів (bulky disease) позначається символом «X» і включає:

1) медіастінально-торакальний індекс (відношення максимальної ширини тіні середостіння до діаметром грудної клітини в самому широкому місці) більш 1 / 3;

2) інші пухлинні маси діаметром більше 10 см.

 

Принципи діагностики наведені в табл. 1

Табл.1

Обсяг досліджень, які необхідні для встановлення діагнозу та визначення стадії ЛГМ

 

Найменування дослідження Мета дослідження
Анамнез захворювання Виявлення В-симптомів
Фізикальне обстеження Виявлення лімфаденопатії, гепатоспленомегалії, змін з боку носоглотки
Загальний аналіз крові   Виявлення характерних гематологічних змін та визначення біологічної активності захворювання
Білкові фракції, фібриноген, целуропазмін Визначення біологічної активності захворювання
Білірубін, креатинін, АЛТ, АСТ, ЛФ, ЛДГ, сечовина Визначення функції печінки і нирок до початку лікування
УЗД ОЧП та периферічних груп лімфовузлів Визначення поширеності ураження лімфоїдної тканини та нелімфоідних органів
Рентгенівське дослідження ОГК у двох проекціях Визначення поширеності ураження лімфоїдної тканини та нелімфоідних органів
КТ грудної клітини з технікою дослідження легенів та м’яких тканин Визначення поширеності ураження лімфоїдної тканини та нелімфоідних органів
Дослідження вірусів ЕБВ, ЦМВ, герпесу ВІЛ, кандід, токсоплазмозу, аспергілли Виявлення можливого етіологічного фактору  
ЕКГ Виявлення змін з боку ССС
Біопсії ураженого лімфатичного вузла Морфологічна верифікація діагнозу ЛГМ
Пункція кісткового мозку Виявлення можливого ураження КМ
Трепанобіопся кісткового мозку Виявлення IV стадії захворювання

Лікування лімфогранулематозу включає комбінацію поліхіміотерапії з опроміненням ініціально уражених регіонів.

Найбільш ефективними для дітей та одночасно найменш небезпечними з точки зору віддалених наслідків є схеми OEPA/ ОРРА і COPP

 

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)