Травлення в ротовій порожнині здійснюється в три етапи: приймання корму й рідини, власне ротового травлення і ковтання.
Приймання корму і рідини. Тварини різних видів приймають корм залежно від будови зубів, язика, форми і рухливості щелеп. Кінь, вівця, коза мають рухливі губи, якими захоплюють корм, траву підрізають різцями. У корів губи менш рухливі, і тому корм вони захоплюють переважно язиком. Свині захоплюють корм зубами і язиком, у природних умовах риють землю п’ятачком, корм захоплюють нижньою щелепою. М’ясоїдні захоплюють корм різцями і кликами.
Усі с.-г. тварини п’ють воду та інші рідини, засмоктуючи її крізь щілину, яка створюється змиканням губів. Собаки і коти хлебчуть.
Жування. Після надходження в ротову порожнину корм зазнає механічної обробки. Коні і свині ретельно пережовують корм, жуйні трохи пережовують і ковтають, а після відригування, ретельно пережовують, м’ясоїдні - подрібнюють, і ковтають, не пережовуючи. Корм зволожується слиною, злипається, утворюючи кормову грудку.
Слина - продукт секреції слинних залоз. Пристінні слинні залозизволожують корм та слизові ротової порожнини. Привушні залози виділяють рідку слину, без слизу, підщелепні та під’язикові - густу слину, в якій крім слизу, є білки (муцин). Слина - в’язка рідина слабколужної реакції з густиною 1,002-1,012, містить 99% води і 1% сухих речовин; pH слини у жуйних - 8,1-8,3, у коней і свиней - 7,2-7,5. До складу слини входять ще бактерицидні речовини (лізоцим та інгібан, у свині є ферменти амілаза і мальтаза, які розщеплюють крохмаль). Лужна слина нейтралізує кислоти шлункового соку, у м’ясоїдних вона бере участь у терморегуляції. Протягом доби у коней виділяється 40 л слини, у свиней – 15, у корови 190 л, у собак 1—1,5 л.
Діяльність нервового центру слиновиділення довгастого мозку контролюється гіпоталамусом і корою великих півкуль головного мозку.
Ковтання. Розжований і змочений слиною корм формується в ротовій порожнині в слизьку кормову грудку, яка потім ковтається за допомогою руху м’язів щік, язика і глотки. Ковтання - рефлекторний процес, при якому спочатку закривається вхід у гортань надгортанним хрящем, м’яке піднебіння перекриває хоанні отвори, дихання припиняється і корм проштовхується через глотку в стравохід, а з нього в шлунок. Рух корму по стравоходу забезпечується хвилеподібними скороченнями його м’язової оболонки. Рідкий корм надходить до стравоходу безперервним потоком, густий - порціями.
Нервовий центр ковтання розміщений у довгастому мозку.