АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травлення в шлунку жуйних

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
  2. Блюдцеподібний рак шлунку – пухлина нагадує виразку з щільними краями та дном, частіше росте ендофітно.
  3. Види травлення
  4. Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.
  5. Вкажіть на локалізацію трематод в організмі жуйних.
  6. Глотка, стравохід, шлунок, тонка кишка, дванадцятипала, товста, пряма кишки як складові частини органів травлення
  7. Дайте характеристику личинкових стадій трематод, що паразитують у жуйних.
  8. Еволюція травлення
  9. Ембріогенез органів травлення
  10. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання.

Шлунок жуйних багатокамерний. Перші три відділи передшлунки, їх слизова оболонка не містить залоз. Сичуг є власне шлунком, де виробляється шлунковий сік.

Травлення в передшлунках.

Рубець. Після ковтання корм потрапляє в рубець (об’єм у корів – 100-300 л; в овець та кіз – 12-25 л). Слизова має на поверхні сосочки до 1 см, немає залоз. Корм тут знаходиться поки не досягне певного ступеня подрібнення у результаті акту жування, за якого корм із рубця відригується в ротову порожнину, де ретельно жується, змішується із слиною і знову ковтається.

Подрібнений корм у рубці зазнає дії мікроорганізмів: бактерій, грибів та інфузорій (бактерій в 1 г - 100 млрд, інфузорій — 1 млн) Інфузорії піддають корм механічній обробці, подрібнюють. Мікроби сприяють розщепленню і засвоєнню клітковини (до 60-70%) і простіших небілкових азотистих речовин (сечовини) корму до дицукридів і моноцукридів, які потім зазнають бродіння. Під час бродіння цукрів утворюються леткі жирні кислоти (ЛЖК): оцтова, пропіонова, молочна і масляна. Найбільше оцтової кислоти. Раціони, багаті на крохмаль і цукристі корми, сприяють утворенню пропіонової кислоти. Концентровані раціони при нестачі грубих і цукристих сприяють утворенню масляної кислоти, що може призвести до ацидозу і кетозу. ЛЖК всмоктуються в передшлунках у кров і лімфу і використовуються як джерела енергії та для утворення жиру.

Білки рослинного корму розщеплюються під дією протеолітичних ферментів мікроорганізмів до пептидів, амінокислот та аміаку. З аміаку і продуктів розщеплення цукрів корму мікроорганізми синтезують повноцінний білок свого тіла, до складу якого входять незамінні амінокислоти. За рахунок усіх мікроорганізмів жуйні тварини отримують за добу близько 100 г повноцінного білка.

Мікроорганізми рубця синтезують вітаміни групи В і вітамін К. Також у рубці утворюються гази (до 100 л): вуглекислий газ, азот, метан, водень, сірководень. Частково гази використовуються мікроби, а їх надлишок виводиться під час відригування або під час дихання.

Сітка - це сортувальний орган, куди потрапляє з рубця уже оброблений і перетравлений корм. Між сіткою і рубцем є складка, яка частково закриває отвір, і крізь нього проникає тільки подрібнена і напіврідка маса, а грубі часточки залишаються в рубці для подальшої обробки. Потрапивши в сітку, далі корм переміщується в книжку. Сітка також сприяє відригуванню корму.

Книжка є фільтром, де між її листочками затримується недостатньо подрібнений корм, який пройшов через сітку. При скороченні листочків відбувається подальше подрібнення, рідка маса віджимається, а при розслаблення всмоктується. Тут перетравлюється до 20% клітковини. Всмоктується до 70% утворених кислот і вода.

Стравохідний жоліб - добре розвинений у молодняку, починається в кінці стравоходу і закінчується біля отвору між сіткою і книжкою. Краї утворені складками слизової оболонки і можуть рефлекторно змикатися, формуючи трубку, по якій рідина потрапляє в сичуг. Рефлекс змикання країв жолоба виявляється з перших днів і до 2-2,5 міс, До 6-8 міс рефлекс згасає, бо вже добре працюють передшлунки.

Моторика передшлунків. У передшлунках корм перемішується і віджимається внаслідок скорочень м’язової оболонки рубця і сітки, після чого переміщується в сичуг. Скорочення рубця можна дослідити пальпацією в ділянці голодної ямки або записати румінографом.

Скорочення скоординовані: спочатку сітка (наполовину, потім розслабляється і ще раз повністю), потім присінок рубця, дорсальний і вентральний мішки рубця (під час скорочення дорсального - відригуються гази, а вентрального і присінка - накопичена рідина вичавлюється). При скороченні сітки сичуг розширюється, створюється негативний тиск, і рідка маса засмоктується з книжки.

Скорочення передшлунків регулюються нервовим центром у довгастому мозку, корі великих півкуль: в ротовій порожнині є рецептори, що посилюють, а в 12-палій кишці - гальмують скорочення.

Жуйний процес. Жуйні тварини поїдають корм швидко, майже не пережовують його і ковтають. З'їдений корм невеликими порціями відригується в ротову порожнину, ретельно пережовується, зволожується слиною і знову ковтається.

Відригування з’їденого корму, пережовування і повторне ковтання його і називають жуйним процесом. Час, протягом якого здійснюється пережовування багаторазово відригуваної рубцевої маси, називають жуйним періодом.

Жуйний процес починається: у ВРХ - через 30-70, у овець – 20-50 хв. За добу може бути 6-8 жуйних періодів, кожний з яких триває по 40-50 хв. Корови пережовують близько 160 кг вмісту рубця за добу. Відригувана кормова грудка пережовується 40-60 с і знову ковтається.

Травлення в сичузі.

У сичуг з книжки вміст переходить окремими порціями крізь завжди відкритий книжково-сичужний отвір. Сичуг - це власне шлунок жуйних, слизова його містить залози, що виробляють сичужний сік, за допомогою ферментів якого здійснюється розщеплення поживних речовин корму. Секреція залозами сичужного соку відбувається безперервно, за добу виділяється у корів близько 40-80 л.. Сичужний сік має кислу реакцію (pH 2-3), у ньому містяться: НСІ, ферменти (пепсин, хімозин, ліпаза).

Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди. Молодняк жуйних (телята, ягнята, козенята) народжуються з недорозвиненими передшлунками, бо основним кормом є молозиво і молоко матері. До 6-міс віку тип травлення телят стає таким, як у дорослих жуйних.

У новонароджених немає жуйного періоду, з’являється через 21 день. У рубці з’являються мікроорганізми, починаються бродильні процеси, функціонують жуйні періоди і привушні слинні залози.

У телят молочного періоду велике значення має сичуг. Його залози виділяють сичужний сік, у якому багато ферменту хімозину, з допомогою якого перетравлюються білки молозива і молока. Також значна роль стравохідного жолоба. Під час пиття або акту ссання краї жолоба змикаються і утворюють трубку, по якій рідина, минаючи рубець, сітку і книжку, потрапляє прямо в сичуг. Молоко по жолобу переміщується тільки невеликими порціями. При потраплянні значних порції молока розширюються краї жолоба і молоко виливається в рубець, який не функціонує, молоко там гниє. Змикання країв стравохідного жолоба - це рефлекторний процес. Його рецепторне поле знаходиться в слизовій оболонці ротової порожнини, а нервовий центр — у довгастому мозку.

У перехідний період у телят починають розвиватися передшлунки та інші органи травлення. Для стимуляції розвитку передшлунків потрібно привчати телят до поїдання грубих рослинних кормів. До 6 місяців у їх передшлунках перетравлення корму збільшується і наближається до рівня дорослої тварини.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 2625 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)