Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові зобов’язання
Тема 2. Облік довгострокових зобов’язань
1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові зобов’язання (ПСБО 11, 31)
2. Облік довгострокових позик (рахунок 50)
3. Облік довгострокових векселів виданих (рахунок 51)
4. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями (рахунок 52)
5. Облік довгострокових зобов’язань з оренди (рахунок 53)
6. Облік відстрочених податкових зобов’язань (рахунок 54)
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові зобов’язання
Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;
Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
1) довгострокові;
2) поточні;
3) забезпечення;
4) непередбачені зобов'язання;
5) доходи майбутніх періодів.
До довгострокових зобов'язань належать:
а) довгострокові кредити банків;
б) інші довгострокові фінансові зобов'язання;
в) відстрочені податкові зобов'язання;
г) інші довгострокові зобов'язання.
Згідно з П(С)БО 31 «Фінансові витрати» фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.
Запозичення - позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов'язань, на які нараховуються відсотки.
4. Фінансові витрати визнаються:
суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями);
іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.
Капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.
Кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 520 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|