АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відшкодування доходів, отриманих внаслідок безпідставного збагачення

Набувач зобов’язаний відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном безпідставно, а також відшкодувати погіршення майна (ч.1 ст. 1214 ЦК). З цього саме часу ця особа має право вимагати витрати на майно. На безпідставно набуті чи збережені гроші нараховуються проценти (ч. 2 ст. 1214 ЦК). Слід звернути увагу, що статтею 536 ЦК передбачено стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, а інші статті (693, 694, 1214) посилаються на цю статтю, визначаючи випадки, коли ця стаття застосовується. Факт отримання додаткового приростання із чужих грошових коштів виникає не тільки з недоговірного зобов'язання, а також із договірного. Пропонуємо розмежовувати такі два поняття:

Ø Прострочені чужі грошові кошти – це кошти, щодо яких у кредитора є право вимоги, яке ґрунтується на несвоєчасному виконанні боржником грошових зобов'язань за договором.

Ø Безпідставно набуті чужі грошові кошти – це кошти, щодо яких є право вимоги потерпілого, які набувач набув або зберіг у результаті як власної поведінки, так і поведінки потерпілого, інших осіб, чи внаслідок події, без достатньої правової підстави, при відсутності договірних зобов'язань, або якщо договір був згодом розірваний або визнаний недійсним.

Позов із зобов’язання відшкодування безпідставного збагачення називається кондикційним та є комплексним, одночасно як речовим, так і зобов’язально-правовим засобом захисту права власності, оскільки предметом захисту є одночасно або альтернативно річ та зобов'язання повернути вартість, погіршення вартості речі, відшкодувати плоди та доходи, що дає чужа річ, тому цей позов може містити у собі інші позови (віндікаційний, деліктний тощо). Якщо виконання договірного зобов’язання прострочено, то це зобов’язання не припиняється та не стає недоговірним. Набувача, який зберігає (утримує) чуже майно без правових підстав, треба відмежовувати від порушника договірних зобов’язань, оскільки перший є учасником недоговірних зобов’язань, а другий набув майно на законній підставі – за договором, але потім порушив умови цього договору. При порушенні цивільних правовідносин не можна застосовувати кондикційний позов (позов із безпідставного збагачення), якщо вимоги можна задовольнити договірним, віндикаційним або деліктним позовами.

Особливість стягнення процентів річних у недоговірному зобов'язанні в разі безпідставного одержання чи збереження грошей (ч. 2 ст. 1214 ЦК) полягає в тому, що безпідставне набуття грошових коштів є результатом події, поведінки самого потерпілого або третіх осіб, або особи, що збагатіла. У недоговірному зобов'язанні стягнення процентів річних слід розглядати як санкцію за користування грошима, набутими, збереженими не за волею сторін, а внаслідок юридичних учинків або різного роду юридичних фактів. Ця санкція наступає не за те, що неналежний набувач одержав грошові кошти (передбачається, що в цьому немає його вини), а за те, що він зберігав їх у себе без достатньої правової підстави із часу, коли дізнався, або міг би дізнатися про володіння грошима без достатньої правової підстави. Тому стягнення безпідставно одержаних чи збережених грошей – це санкція без урахування вини набувача, але при стягненні процентів річних ураховується вина набувача. Його вина полягає в тому, що він із часу, коли дізнався, або міг би дізнатися про безпідставне одержання грошей, продовжував володіти ними, і за це законом передбачена відповідальність – проценти за користування чужими грошовими коштами. Причому, якщо одночасно тлумачити ст.ст. 536 та 1214, не має значення, отримав, чи ні, набувач прибутки від безпідставного одержання чи збереження грошей, достатньо факту володіння.

Таким чином, проценти річні будуть вважатися правовим наслідком безпідставного користування чужими грошовими коштами або безпідставного збагачення тільки у випадку виникнення права вимоги грошових коштів між особами, які не пов'язані договірними відносинами, або були пов'язані, але згодом цей договір було розірвано, або визнано недійсним, тобто у випадках, коли відсутня достатня правова підстава. Стягнення безпідставно набутих чужих грошових коштів як безпідставного збагачення – це правові наслідки порушення недоговірного зобов'язання без урахування вини набувача, та не є мірою відповідальності, оскільки ці грошові кошти не є додатковими не еквівалентними обтяженнями боржника в разі правопорушення, з набувача стягується тільки те, що він набув безпідставно.

Висновок. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави – це такі конфліктні недоговірні правовідносини між особами, внаслідок яких особа набуває або зберігає майно без достатньої правової підстави, причому вина цієї особи не має значення. Тому саме безпідставне збагачення особи як юридичний факт є підставою її зобов’язання відшкодувати це збагачення потерпілій особі.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 549 | Нарушение авторских прав