АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Майна фізичної або юридичної особи

Прочитайте:
  1. N Защитно-приспособительные реакции организма при кровопотере подразделяются на
  2. Анестезиологическое пособие при патологии печени
  3. Анестезиологическое пособие при патологии почек
  4. Анестезиологическое пособие при сопутствующей патологии системы кровообращения
  5. Анестезиологическое пособие при экстракции катаракты
  6. Ведение родов по методу Н.А.Цовьянова при ножном вставлении плода (пособие по Н.А.Цовьянову №2,
  7. Вимоги до особистості педагога
  8. Влияние анестезиологического и реанимационного пособия на иммунитет
  9. Влияние анестезиологического пособия на функции печени
  10. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення

Рятування за відсутністю повноважень здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи, врегульоване нормами Цивільного кодексу – це гуманітарна доцільна непрофесійна діяльність, спрямована на припинення небезпеки для здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи, незалежно від форми власності.Внаслідок такого рятування виникає зобов'язання відшкодування шкоди рятівнику.

Предмети зобов’язання, що виникає внаслідок рятування:

Ø Фізичне ушкодження це шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи-рятувальника (повна або часткова втрата заробітку у зв’язку з повною або частковою втратою працездатності, а також пов’язані з цим витрати).

Ø Майнове ушкодження це шкода, завдана майну, майновим інтересам фізичної особи-рятувальника (пошкодження або знищення належного йому майна тощо).

Суб’єкти зобов'язання, що виникає внаслідок рятування:

§ Боржник – Держава, яка бере, як правило, на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, що зазнав сам рятувальник при рятуванні. Причому відповідальна особа-держава виконує свою соціальну функцію без вини. Якщо рятівник рятував від реальної загрози здоров'я та життя фізичної особи, то держава відшкодовує рятівнику шкоду у повному обсязі (фізичне та майнове ушкодження). Якщо рятівник рятував від реальної загрози цінне майно іншої особи, то держава відшкодовує рятівнику фізичне ушкодження у повному обсязі.

§ Боржник – власник (володілець), це фізична або юридична особа, яка бере, як виняток, на себе зобов'язання відшкодувати майнове ушкодження, що зазнав сам рятувальник при рятуванні від реальної загрози його майна, яке має істотну цінність. При цьому враховується матеріальне становище майна та майнове становище власника (володільця). Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося (ч. 2 ст. 1162 ЦК). Ця норма знижує рівень захисту майнових прав рятувальника та обумовлена доцільністю рятувальної діяльності.

§ Кредитор – рятівник, це фізична особа, причому незалежно від ступеню дієздатності, яка здійснює рятування без відповідних повноважень, це правомірні дії при виконанні морального, громадянського обов'язку рятування інших. Не будуть суб’єктами вказаних повноважень професійні рятувальники, пожежники, лікарі тощо.

§ Фізична особа, яка може фізично постраждати – це третя особа, життю та здоров’ю якої існує реальна загроза. Ця постраждала особа може вимагати відшкодування від особи, яка створила реальну загрозу та не може вимагати відшкодування від рятівника.

Держава відшкодовує рятівнику шкоду:

§ пов’язану з його майновим та фізичним ушкодженням, при рятуванні фізичної особи;

§ пов’язану з його фізичним ушкодженням, при рятуванні цінного майна.

Власник відшкодовує рятівнику шкоду:

§ пов’язану з майновим ушкодженням при рятуванні цінного майна.

Таким чином розподіляється ризик негативних наслідків для рятувальника стати потерпілою особою, вагомий тягар цих ризиків покладається на державу. Держава тому бере на себе такий майновий обов’язок або відповідальність без вини, що рятувальник-потерпіла особа виконувала свій моральний та конституційний обов’язок піклуватися про інтереси інших осіб та ці дії рятувальника мають гуманітарну, соціальну цінність.

Висновок. Зобов’язання із незаборонених односторонніх дій – це односторонні правочини, що виникли:

Ø з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, шляхом сповіщення невизначеному колу осіб єдиного чи бажаного завдання, що не має змагального характеру, за виконання якого сплачується винагорода;

Ø з публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу шляхом сповіщення невизначеному колу осіб завдання змагального характеру, за краще виконання якого сплачується винагорода;

Ø з вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення, що ґрунтується на гуманітарному праві кожного суб’єкта цивільного права;

Ø з вчинення дій щодо рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи – це гуманітарна доцільна непрофесійна діяльність, спрямована на припинення небезпеки для здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи, незалежно від форми власності. Держава бере на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, що зазнав сам рятувальник при рятуванні життя, здоров'я іншої фізичної особи.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 691 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)