Особа зобов’язана повернути майно в натурі або відшкодувати вартість, якщо вона безпідставно збагатилась. Це збагачення може бути за рахунок іншої особи (потерпілого), якщо набувач набув майно або зберіг його у себе без достатньої правової підстави або коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК).
Не має значення, внаслідок чого було збагачення:
в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Це можливі вимоги про:
повернення виконаного за недійсним правочином;
витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;
відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 2 ст. 1212 ЦК).
Набувач зобов’язаний повернути потерпілому майно у натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК), таке правило стосується майна, яке може бути розпізнане, тобто, має індивідуально-визначені ознаки. За ч. 2 ст. 1213 ЦК у разі неможливості повернути потерпілому майно в натурі відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Стягнення безпідставно набутого майна та чужих грошових коштів як безпідставного збагачення – це правові наслідки порушення недоговірного зобов'язання без урахування вини набувача, та не є мірою відповідальності, оскільки це майно та грошові кошти не є додатковими нееквівалентними обтяженнями боржника в разі правопорушення, з набувача стягується тільки те, що він набув безпідставно.