АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Елементи деліктного зобов’язання

Суб’єкти деліктного зобов'язання – будь-які учасники, кредитор (потерпілий) та боржник (заподіювач шкоди). Як правило, шкода відшкодовується особою, яка безпосередньо завдала шкоду. У випадках, зазначених законом, відшкодування покладається на інших осіб (на батьків тощо). Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, здійснюється потерпілому солідарно, якщо потерпілий не заявить про часткове відшкодування. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Держава, АРК, юридичні особи мають право регресу до фізичної особи, винної у вчиненні злочину.

Предмет деліктного зобов'язання – це те, що боржник зобов’язаний надати потерпілому (грошові кошти, інша річ того ж роду та тієї ж якості, полагоджена річ); залежно від предмету деліктного зобов'язаннявідшкодування здійснюється у натуральній чи грошовій формі. При ушкодженні здоров'я та заподіяння смерті – це грошові кошти як компенсація втраченого заробітку, втрати можливості одержувати майнове утримання непрацездатними особами, які були на утриманні померлого, витрати на поховання, а також інші витрати.

Зміст деліктного зобов'язання – право кредитора та обов’язок боржника.

Метаделіктного зобов'язання – поновлення первісного майнового стану потерпілого, а якщо це неможливо – відшкодування збитків.

4. Підстави та умови виникнення деліктних зобов'язань

Підставою виникнення деліктного зобов’язання є неправомірний акт – правопорушення, тобто протиправне, винне завдання деліктоздатною особою шкоди майновій сфері фізичної або юридичної особи чи завдання моральної шкоди.

Умови настання деліктної відповідальності (склад цивільного правопорушення):

· Протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи – це порушення права, як в об’єктивному значенні, так й у суб’єктивному, це здійснення заборонених дій або утримання від здійснення наказів правової норми діяти певним чином, невиконання юридичних обов’язків. Право на відшкодування збитків має потерпіла особа навіть при виправдувальному вироку, відсутності складу злочину, недоведеності участі звинуваченого у скоєнні злочину тощо. Шкідливими, але не протиправними будуть дії рятівників, заподіяння шкоди зі згоди потерпілого у межах закону (донорство), здійснення права у межах закону (знищення власного майна, самозахист), дії у стані крайньої необхідності.