АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Елементи деліктного зобов’язання

Прочитайте:
  1. Акцесорні (додаткові) зобов’язання.
  2. Види забезпечення зобов’язання за цивільним законодавством України
  3. Виконання зобов’язання
  4. Джерела податкового права. Елементи податкового закону
  5. Загальна характеристика вчення про зобов’язання.
  6. Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
  7. Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
  8. Зобов’язання сторін
  9. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові зобов’язання

Суб’єкти деліктного зобов'язання будь-які учасники, кредитор (потерпілий) та боржник (заподіювач шкоди). Як правило, шкода відшкодовується особою, яка безпосередньо завдала шкоду. У випадках, зазначених законом, відшкодування покладається на інших осіб (на батьків тощо). Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, здійснюється потерпілому солідарно, якщо потерпілий не заявить про часткове відшкодування. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Держава, АРК, юридичні особи мають право регресу до фізичної особи, винної у вчиненні злочину.

Предмет деліктного зобов'язання – це те, що боржник зобов’язаний надати потерпілому (грошові кошти, інша річ того ж роду та тієї ж якості, полагоджена річ); залежно від предмету деліктного зобов'язаннявідшкодування здійснюється у натуральній чи грошовій формі. При ушкодженні здоров'я та заподіяння смерті – це грошові кошти як компенсація втраченого заробітку, втрати можливості одержувати майнове утримання непрацездатними особами, які були на утриманні померлого, витрати на поховання, а також інші витрати.

Зміст деліктного зобов'язання – право кредитора та обов’язок боржника.

Метаделіктного зобов'язання – поновлення первісного майнового стану потерпілого, а якщо це неможливо – відшкодування збитків.

4. Підстави та умови виникнення деліктних зобов'язань

Підставою виникнення деліктного зобов’язання є неправомірний акт – правопорушення, тобто протиправне, винне завдання деліктоздатною особою шкоди майновій сфері фізичної або юридичної особи чи завдання моральної шкоди.

Умови настання деліктної відповідальності (склад цивільного правопорушення):

· Протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи це порушення права, як в об’єктивному значенні, так й у суб’єктивному, це здійснення заборонених дій або утримання від здійснення наказів правової норми діяти певним чином, невиконання юридичних обов’язків. Право на відшкодування збитків має потерпіла особа навіть при виправдувальному вироку, відсутності складу злочину, недоведеності участі звинуваченого у скоєнні злочину тощо. Шкідливими, але не протиправними будуть дії рятівників, заподіяння шкоди зі згоди потерпілого у межах закону (донорство), здійснення права у межах закону (знищення власного майна, самозахист), дії у стані крайньої необхідності.

· Шкода – цешкідливий наслідок порушення суб’єктивних цивільних прав фізичної або юридичної особи-потерпілої, зменшення або знищення майнової сфери потерпілої, її майнових або особистих благ, що охороняються законом; шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто реальна шкода (втрачене, пошкоджене майно) та упущена вигода. Розмір відшкодування може бути зменшеним судом залежно від матеріального становища або збільшеним. Майнова шкода має економічну оцінку. Немайнова моральна шкода не має економічного змісту, визначається як моральні або фізичні страждання, заподіяні внаслідок порушення особистих немайнових прав.

· Причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, юридично значущі наслідки поведінки заподіювача. Цей зв'язок полягає в тому, що неправомірно завдана шкода відшкодовується особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166, с.1 ст. 1167 ЦК).

· Вина особи, яка заподіяла шкоду, що розуміється як невжиття особою об’єктивно можливих заходів для усунення або недопущення негативних результатів своїх дій з урахуванням об’єктивних обставин (випадку, непереборної сили тощо). У цивільному праві діє презумпція вини: особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Винятки з цього можуть випливати лише із закону, наприклад: відшкодування шкоди, завданої органами влади, посадовцями, відбувається незалежно від їх вини (ст. 1175 ЦК). Особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини) (ст. 1187 ЦК).


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1059 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)