АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Національні природні парки

Національні природні парки (НПП) є великою територією (необхідною для здійснення процесів саморегуляції екосистем), яка включає одну або кілька екологічних систем, мало змінених або не змінених експлуатацією та поселенням людини, відзначається різноманітними типами ландшафтів, багатством рослинного і тваринного світу, а також різноманітністю ландшафтних систем, особливо цінних з наукової, освітньої, виховної та рекреаційної точок зору, або яка характеризується природними пейзажами високої естетичної цінності. Перебування і рух населення на цій території дозволяється за певних умов для відпочинку і культурно-освітніх цілей.

Поняття «національний парк» було прийнято тільки у 1969 р. Спочатку мета НПП була сформульована як збереження природи, її багатства і краси для блага людини. Відповідно до сучасних уявлень це означає, що НПП виконує природоохоронну та рекреаційну функції. З часом ці дві функції були доповнені ще двома: освітньо -пізнавальною та науково -дослідною. Зазначені функції вважаються основними, але часто, особливо в освоєних регіонах, вони повинні доповнюватись ще двома цільовими функціями: функцією охорони культурних цінностей і господарською.

Міжнародна концепція Національного природного парку припускає створення парку на території, 75% якої повинно суворо охоронятися. Основним завданням парку при цьому є управління відвідування цієї території. І нши ми словами виведена із господарського використання територія із максимально дикою (натуральною, корінною) природою стає відкритою для бажаючих, але контактування відвідувачів з природою регламентується.

На Другій світовій конференцій з національних парків, що відбулася у 1972 р. в Йєллоустоунському парку, було констатовано, що жоден НПП світу не зміг знайти відповідних форм для вирішення основної суперечності, закладеної в самій ідеї парків - поєднувати охорону природи з рекреацією. В перших НПП намагались зберегти найунікальніші та найрідкісніші куточки природи. Рекреація в той час ще не представляла загрози навколишньому середовищу. Масове відвідування території НП, навіть і за суворого регулювання потоків відвідувачів, негативно впливає на природний стан ландшафтів, створює загрозу нормальному функціонуванню екосистем. Тому було рекомендовано:

5. бажаність розміщення туристичних закладів поза межами НПП;

6. обмежити або повністю заборонити користування автотранспортом, замінивши його більш придатним видом пересування;

7. зменшувати інтенсивність відвідування НПП шляхом підбору найбільш придатних для відпочинку населення місць поза їх територією.

Вже зараз в Україні прослідковується досить небезпечна тенденція - урядові організації, намагаючись отримати швидкий економічний прибуток з національних парків, розробляють такі програми розвитку туризму і рекреації, які приведуть у найближчому майбутньому до невідповідного розвитку цих територій. Серед особливостей НПП України можна виділити катастрофічну недостатність розмірів для забезпечення охорони природних геосистем і природних процесів, а також наявність населених пунктів та різноманітних землекористувачів у межах парків.

Функціональне зонування території НПП здійснюється для створення умов, необхідних для виконання цією територією її різноманітних, в тому числі суперечливих, функцій. Виділяються 4 функціональні зони НПП: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська.

Основна функція заповідної зони - збереження в природному стані всього різноманіття природних комплексів. З цієї точки зору особливу цінність становлять ділянки, на яких не позначився господарський вплив. Отож, до заповідної зони включають території, які охоронялись раніше (існуючі території та об’єкти ПЗФ), природні комплекси, що мало трансформовані антропогенними чинниками, ділянки з рідкісними видами.

Основним призначенням зони регульованої рекреації є проведення науково - освітньої роботи та екологічне виховання відвідувачів НПП. Тут відбувається знайомство з природою парку, де на порівняно невеликій території представлене природне різноманіття цілого регіону.

Основна функція зони стаціонарної рекреації - максимальне забезпечення потреб відвідувачів НПП при мінімальному порушенні структури його природних і господарських комплексів. Ця зона виділяється в місцях, які є найбільш сприятливими для відпочинку. Для її виділення особливе значення має стійкість природних комплексів до різних видів рекреаційного впливу, мальовничість, транспортна доступність оздоровчий потенціал ландшафтів. В цій зоні розмішуються об’єкти обслуговування відвідувачів НПП (готелі, кемпінги та ін.), а також заклади санаторного лікування. До неї залучаються, як природні комплекси так і населені пункти або їх частини, що мають відповідні якості.

Господарська зона НПП виділяється з метою здійснення парком господарської діяльності, спрямованої на виконання покладених на парк завдань. До неї відносяться, перш за все освоєні території, на яких ведеться традиційне сільське, лісове, рибне господарство, поширені традиційні ремесла, представлені історико -архітектурні пам’ятки, які віддзеркалюють особливості побуту та культури місцевого населення. Ця зона включає об’єкти комунального призначення, сільськогосподарські виробничі комплекси, сільгоспугіддя національного парку.

В США навантаження на популярні парки, які мають природоохоронний режим, в сотні разів більші ніж на сусідні території, які придатні для відпочинку, але не мають охоронного статусу. При цьому найбіль ши й потік відвідувачів приходиться на парки, розміщені в межах 100 км від великих міст. Щорічно НПП США відвідують близько 0,5 млрд. чол.! А в найпопулярніших НПП - до 70 тис. чол./день. При цьому л иш е 1 відвідувач з 20 виходить із авто.

Найстаршим у світ є Йєллоустонський національний парк, створений 1872 року в США, а в Європі пер ши й НП був створений у Швеції у 1909 р. Слід сказати, що національні парки складають більше 90% всіх охоронних територій в Латинській Америці і Південно-Східній Азії.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 930 | Нарушение авторских прав