АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вців і птахів

Головний ветеринарний лікар комплексу Н.І. Поляков

З мл

2 мл

1,5 мл

0,8 мл

0,1 мл

0,05

г/кг

живої

маси

0,2 мл

Теж са­ме

Те ж са­ме

ш о

І

Річний план спеціальних профілактичних протиепізоотичних заходів складають у відповідності з технологічною картою по технологічним ді­лянкам, цехам і складають в цілому по комплексу. Приблизна форма плану спеціальних профілактичних протиепізоотичних заходів у свино-комплексі на 54 тис. голів приведена нижче (таблиця 10).

План спеціальних профілактичних протиепізоотичних заходів у свино-комплексі на 54 тис. голів

Таблиця 10

Затверджено постановою голови районної адміністрації
Протокол №____ від______________ 200___ р.

Головний ветеринарний лікар комплексу Н.І. Поляков

Контрольні запитання

1. Які принципи і системи планування ветеринарних заходів?

2. Як здійснюється планування протиепізоотичних заходів?

3. Що містить план ліквідації інфекційних захворювань?

4. Як плануються ветеринарні заходи на тваринницьких комплексах?

4.2. Організація профілактичних протиепізоотичних заходів

У системі ветеринарних заходів органи та спеціалісти ветеринарної медицини завжди для першочергового вирішення виносять заходи щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин, незважаючи на те, що питома вага останніх значно менша, ніж незаразних хвороб. І це ціл­ком закономірно, тому що заразні хвороби можуть спричинити надзви­чайно великі економічні збитки.

Відомо, що за біологічними особливостями збудники багатьох інфе­кційних та інвазійних хвороб тварин здатні постійно чи тривалий час зберігатися у зовнішньому середовищі і за відповідних умов викликати захворювання, епізоотію. Звідси виходить, що зміст протиепізоотичних заходів в тому і полягає, щоб не допустити виникнення заразних хвороб, розвитку епізоотій, а якщо це не вдається - забезпечити найшвидшу їх ліквідацію.

Протиепізоотичні заходи зводяться до:

- загальних заходів профілактики заразних хвороб, включаючи
зоогігієнічні та санітарні заходи;

- заходів спеціальної профілактики, у тому числі діагностичних до­
сліджень та імунізації тварин;

- заходів щодо ліквідації заразних хвороб, включаючи карантинні
та ветеринарно-санітарні заходи.

Організація та проведення всіх цих заходів:

- обов'язок працівників ветеринарної медицини господарств, спе­
ціалістів установ ветеринарної медицини - лікарень, дільниць, пунктів,
лабораторій ветеринарної медицини, науково-дослідних установ.

Важливого значення набуває участь у цій справі керівників госпо­дарств, працівників сільськогосподарських підприємств, всього населен­ня, а також місцевих органів влади.

Протиепізоотичні заходи набувають особливого значення в сучас­них умовах, коли перед всіма працівниками тваринництва ставиться за­вдання створення в усіх господарствах здорових високопродуктивних гуртів тварин, стійких до інфекційних хвороб.

Досягнення ветеринарної науки та передовий досвід дозволяють всебічно покращувати заходи по боротьбі з заразними хворобами тва­рин, знаходити нові, більш досконалі форми та методи загальної і спе­цифічної профілактики цих хвороб та їх запланованої ліквідації.

Організація загальних заходів попередження заразних хвороб тварин

Загальні заходи профілактики інфекційних та інвазійних хвороб складаються з:

- заходів, спрямованих на підвищення резистентності організму
тварин, їх стійкості до збудників інфекційних та інвазійних захворювань;

- заходів щодо охорони господарств від занесення інфекцій ззовні;

- вивчення епізоотичного стану місцевості (господарства, району
тощо);

- систематичної ветеринарно-просвітницької роботи.
Важливою організаційною вимогою при проведенні цих заходів є їх

комплексність. Неможливо, наприклад, говорити про охорону тварин від гельмінтозів шляхом однієї лише дегельмінтизації, без одночасного зне­зараження приміщень, зміни пасовищ тощо.

Лікар ветеринарної медицини, розробляючи та організовуючи попе­реджувальні заходи в господарстві, зобов'язаний дотримуватися цих вимог.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав