АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація імунізації тварин

Прочитайте:
  1. II. Організація і склад експертних комісій
  2. II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
  3. IV. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу
  4. Благодійна акція «Стерилізуй тварину – збережи життя»
  5. Введення підшкірно з лікувальною метою сироватки крові, взятої у здорових тварин.
  6. Ведення “ Журналу реєстрації хворих тварин “ ( форма № 1 – вет )
  7. Види лабораторних тварин
  8. Визначення гінекології. Організація гінекологічної допомоги в місті і селі.
  9. Власне дослідження тварин.
  10. Г) причин вибраковки тварин.

У комплексі протиепізоотичних заходів вакцинація розглядається як один з найбільш ефективних методів активної профілактики заразних хвороб.


Щеплення повинні бути проведені у встановлені планом терміни, доброякісними біопрепаратами, у ретельній відповідності з настановами по їх застосуванню.

Не дивлячись на високу ефективність та вирішальне значення ак­тивної імунізації тварин при багатьох інфекційних хворобах, її неможли­во проводити відірвано від всього комплексу протиепізоотичних заходів.

Поствакцинальний імунітет при всій його стійкості є штучним, не до­статньо напруженим у всіх щеплених тварин - залежить від індивідуа­льних особливостей, вгодованості, віку та інших факторів.

Придбаний таким шляхом імунітет тому вважається відносним. При відомих умовах його напруженість може бути знижена, у ветеринарній практиці відомі випадки, коли одна вакцинація не попереджувала спала­хи епізоотій при значних її розмірах.

Ефективність вакцинації залежить і від якості вакцин, способу її вве­дення, дози, кратності застосування та стану організму. У незадовільно вгодованих та виснажених тварин слабкий нетривалий імунітет.

Не буде успіху від вакцинації, якщо одночасно не застосовувати за­ходи щодо ліквідації можливих джерел збудника інфекцій, недопущення введення в господарства нових тварин без ізоляції та обробки.

Якщо тварин імунізують сироваткою чи іншими пасивними засоба­ми, їх вводять повторно або цей імунітет закріплюють вакциною.

При проведенні щеплень передбачаються такі ж загальні організа­ційні заходи, як \ при діагностичних дослідженнях. Перед початком вак­цинації тварин, лікар ветеринарної медицини повинен підготувати запас гіперімунної сироватки чи специфічного глобуліну для надання допомоги окремим тваринам при наявності поствакцинальних реакцій чи усклад­нень, особливо при щепленнях живими тканинними вакцинами, скласти список тварин, що підлягають щепленню за такою формою:


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 693 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)