Організація імунізації тварин
У комплексі протиепізоотичних заходів вакцинація розглядається як один з найбільш ефективних методів активної профілактики заразних хвороб.
Щеплення повинні бути проведені у встановлені планом терміни, доброякісними біопрепаратами, у ретельній відповідності з настановами по їх застосуванню.
Не дивлячись на високу ефективність та вирішальне значення активної імунізації тварин при багатьох інфекційних хворобах, її неможливо проводити відірвано від всього комплексу протиепізоотичних заходів.
Поствакцинальний імунітет при всій його стійкості є штучним, не достатньо напруженим у всіх щеплених тварин - залежить від індивідуальних особливостей, вгодованості, віку та інших факторів.
Придбаний таким шляхом імунітет тому вважається відносним. При відомих умовах його напруженість може бути знижена, у ветеринарній практиці відомі випадки, коли одна вакцинація не попереджувала спалахи епізоотій при значних її розмірах.
Ефективність вакцинації залежить і від якості вакцин, способу її введення, дози, кратності застосування та стану організму. У незадовільно вгодованих та виснажених тварин слабкий нетривалий імунітет.
Не буде успіху від вакцинації, якщо одночасно не застосовувати заходи щодо ліквідації можливих джерел збудника інфекцій, недопущення введення в господарства нових тварин без ізоляції та обробки.
Якщо тварин імунізують сироваткою чи іншими пасивними засобами, їх вводять повторно або цей імунітет закріплюють вакциною.
При проведенні щеплень передбачаються такі ж загальні організаційні заходи, як \ при діагностичних дослідженнях. Перед початком вакцинації тварин, лікар ветеринарної медицини повинен підготувати запас гіперімунної сироватки чи специфічного глобуліну для надання допомоги окремим тваринам при наявності поствакцинальних реакцій чи ускладнень, особливо при щепленнях живими тканинними вакцинами, скласти список тварин, що підлягають щепленню за такою формою:
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 693 | Нарушение авторских прав
|