АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Власне дослідження тварин.

Прочитайте:
  1. III етап. Дослідження причин труднощів адаптації в дітей «контрольної групи»
  2. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  3. А) Загальне об’єктивне дослідження.
  4. А. Дослідження учнів
  5. А. Рентгенівські методи дослідження.
  6. Алгоритм забору крові на дослідження методом ІФА
  7. Алгоритм променевого дослідження при деяких захворюваннях серця.
  8. Алгоритм променевого дослідження при ішемічній хворобі серця.
  9. Алгоритм променевого дослідження при трикутній формі серця
  10. АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Як правило, проводять на початку їх клінічного дослідження. Воно включає визначення габітусу, стану шерстного (волосяного) покриву, шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, лімфатичних вузлів і вимірювання температури тіла.

2.2.1 Габітус визначають в основному оглядом і частково пальпацією за сукупністю зовнішніх ознак, які характеризують положення тіла, вгодованість, будову тіла, конституцію і темперамент.

Положення тіла: у здорових тварин може бути природно стоячим або природно лежачим. У хворих тварин можливе вимушене стояче чи вимушене лежаче положення тіла, коли тварина не може легко змінити його. Інколи спостерігають вимушені рухи (манеж­ні, валькоподібні і обертальні, вперед і назад), а також неприродні пози.

Вгодованість тварини визначають оглядом і пальпацією зовнішніх форм тіла, за ступенем розвитку і насиченості жиром підшкірної клітковини, об'ємом і пружністю м'язів. У тварин доброї вгодованості округлені контури і згладжені кісткові виступи.

При незадовільній вгодованості контури тіла кутасті, кістки, особливо остисті відростки, ребра, маклаки і сідничні горби різко виступають. Вгодованість тварин знижується при незадовільній годівлі, втраті апетиту, порушенні травлення і багатьох захворюваннях, особливо хронічних.

У великої рогатої худоби оглядом і пальпацією в ділянці.основи хвоста, маклаків, сідничних горбів, двох останніх ребер і колінної складки визначають ступінь відкладання жиру в підшкірній клітковині. В овець і кіз пальпують ділянку маклаків, спини, плечового суглоба, останніх ребер і колінної складки. У добре вгодованих тварин під пальцями промацується пружна жирова подушка. У свиней жир промацують на відростках спинних хребців.

Про будову тіла судять в основному за ступенем розвитку кістяка і м'язів. Тварини з сильною будовою тіла мають велику голову, коротку сильну шию, глибоку і широку грудну клітку з крутими ребрами і широкими міжреберними проміжками, коротку спину і поперек, широкий круп, міцні кінцівки з масивними м'язами.

Тварини з середньою будовою тіла характеризуються добрим окресленням окремих м'язів плеча, стегна, кінцівок і задовільною вгодованістю.

У тварин із слабкою будовою тіла погано розвинені кістяк і мускулатура, суха легка голова, довга тонка шия, вузька грудна клітка, довгі спина і поперек, тонкі довгі кінцівки.

Конституцію визначають за розвитком мускулатури, кістяка, шкіри і підшкірної клітковини. Розрізняють такі типи конституції: щільний (сухий), рихлий (сирий), грубий і ніжний.

У тварин щільної конституції добре розвинені щільні м'язи і зв'язки, міцний кістяк, щільно прилегла шкіра і слабко розвинені сполучна і жирова тканини.

Рихла конституція характеризується наявністю масивної мускулатури, недостатньо твердого кістяка, грубої, з пониженою еластичністю шкіри і добре розвиненої рихлої підшкірної клітковини.

Груба конституція відрізняється сильно розвиненими і об'ємистими м'язами, грубим масивним кістяком, товстою шкірою і слабко розвиненими підшкірною сполучною і жировою тканинами.

У тварин ніжної конституції м'язи розвинені слабко, легкий і ніжний кістяк, тонка й еластична шкіра„ недостатньо розвинена підшкірна клітковина

Темперамент визначають за ступенем і швидкістю реакції тварини на зовнішні подразники, які сприймаються нею за допомогою органів чуттів, спостереженням за поведінкою тварин, рухом вушних раковин і виразом очей. Звичайно в практиці розрізняють жвавий і флегматичний темпераменти

Тварини із жвавим темпераментом легко збудливі, швидко реагують на оклик, енергійні в рухах, нетерплячі перед, годівлею і роботою. Для тварин з флегматичним темпераментом характерна більш спокійна реакція на зовнішні подразники, такі тварини часто малорухливі, а рухи їхні неквапливі.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 682 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)