АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Освоєння способів фіксації тварин.

Найпростіший і найпоширеніший спосіб фіксації коней - рукою за вуздечку або недоуздок. Якщо ж тварина неспокійна, то можна додатково утримувати її за вухо. Під час дослідження тулуба слід однією рукою впиратися в тіло тварини, а при огляді задньої частини тіла, проведенні термометрії піднімають руками або за допомогою путового пояса грудну кінцівку. Перш ніж доторкнутися до нижніх частин кінцівки, слід погладити коня по холці, шиї, потім по лопатці й плечу. При підніманні та фіксації правої грудної кінцівки стають спиною до голови тварини, правою рукою впираються їй у лопатку, переносячи центр ваги на протилежну кінцівку, а лівою, поплескуючи по кінцівці зверху вниз, беруть за щітку або путо і згинають у зап'ястному суглобі. Не можна підняту кінцівку тварини класти на коліно, оскільки це дає тварині четверту точку опори і вона може завдати удару тазовою кінцівкою. При тривалих маніпуляціях підняту грудну кінцівку утримують за допомогою пута чи мотузки, перекинутої через спину. Не слід кінець мотузки прив'язувати до будь-яких предметів або обертати навколо тулуба тварини. Для підняття тазової кінцівки помічник фіксує голову коня, а дослідник, упершись однією рукою в маклак, другою, погладжуючи кінцівку зверху вниз, бере її за путо.

Для приборкання коней застосовують закрутки (частіше петлеподібні), які накладають на верхню губу або вухо. Петлю закрутки надівають на кисть руки, пальцями якої захоплюють і відтягують верхню губу чи вушну раковину. Потім петлю переміщають з руки, а іншою рукою, обертаючи ручку, скручують губу або вухо. Тримають закрутку 10-15 хв, потім знімають, роблять масаж губи чи вуха.

Велику рогату худобу частіше коротко прив'язують і фіксують за роги), а комолих тварин утримують за вуха. Якщо цього не досить, помічник правою рукою бере тварину за лівий ріг, а пальцями лівої стискує її носову перетинку. При необхідності тривалішої і надійнішої фіксації застосовують щипці Гармса.

Для биків застосовують спеціальні кільця, які вставляють у носову перетинку. До кільця прикріплюють ланцюг з дерев'яною палицею, завдовжки близько 2 м, за яку помічник утримує тварину.

Тазові кінцівки великої рогатої худоби можна фіксувати накладанням мотузкової петлі вище скакальних суглобів або закрутки на загальний п'ястковий (ахіллесовий) сухожилок. У деяких випадках їх фіксують хвостом досліджуваної тварини або за допомогою палиці. Овець і кіз фіксують за вуха, шию чи роги, тазову кінцівку, інколи помічник утримує їх між ногами.. Кнури і підсисні свиноматки часто проявляють агресивність, тому їх обстежують в індивідуальних станках, дотримуючи правил безпеки праці Приборкують дорослих свиней за допомогою спеціальних фіксаційних щипців, які накладають на верхню щелепу позаду ікол.

	Фіксація корови за роги

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1349 | Нарушение авторских прав