АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спинномозкова павутинна оболонка

Оболонки спинного мозку

Спинномозкова тверда оболонка (dura mater spinalis), яка має вигляд довгастого мішка, складається з двох листків — зовнішнього, що є окістям хребців, і внутрішнього, або власне твердої оболонки. Простір, розташований назовні від твердої оболонки, називається надтвердооболонним Він заповнений клітковиною, яка містить головним чином численні внутрішні вени хребта. Вгорі тверда оболонка спинного мозку фіксується до краю великого (потиличного) отвору, а знизу закінчується сліпо і в canalis sacralis переходить у нит­ку твердої оболонки, яка закріплюється на куприку. У межах міжхребцевих отворів тверда оболонка вкриває спинномозкові корінці, вузли та нерви.

Спинномозкова павутинна оболонка

(arachnoidea mater spinalis) — тонка, без­барвна і прозора; щільно прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки. Спинномозкова м'яка оболонка (ріа mater spinalis) щільно вкриває речовину спинного мозку; містить велику кількість артеріальних і венозних судин. Між па­вутинною і м'якою оболонками є чималий підпавутинний простір (spatium suba-rachnoideum), заповнений цереброспіналь-ною рідиною (liquor cerebrospinal) і з'єднаний з однойменним простором головного мозку. Таким чином, спинний мозок із своїми корінцями ніби плаває в церебро-спінальній рідині. Стійкого положення йому надають дві зв'язки — проміжна шийна перегородка та зубчасті зв'язки, які формуються з м'якої оболонки мозку.

Спинномозкова рідина (інша назва – ліквор) – це специфічна рідина, яка знаходиться в тісному взаємовідносини зі спинним і головним мозком.
Вона виробляється сплетеннями судин головного мозку. За 24 години виробляється близько 400-600 мілілітрів ліквору. За наявності будь-якої патології – до 1000. Спинномозкова рідина за добу повністю оновлюється від 6 до 8 разів.

3. Печінка (hepar) (є найбільшою залозою людини.У дорослої людини її маса 1,5-2 кг.

Печінка має червоно-бурий колір і досить м'яку консистенцію. Розташована в очеревинній порожнині безпосередньо під діафрагмою. Більша її частина (3/5) лежить з правого боку. У печінці, що зовні нагадує неправильну шапку гриба, розрізняють діафрагмальну (верхню) і нутряну, або вісцеральну (нижню), поверхні, розділені нижнім краєм.

Печінка вкрита серозною оболонкою з підсерозним прошарком.Це тонка прозора оболонка, міцно зрощена з волокнистою оболонкою яка обгортає печінку.

Паренхіма печінки складається з печінкових часточок (діаметр 1—2 мм), утворених епітеліоцитами печінки, або гепатоцитами — печінковими клітинами, згрупованими у вигляді балок. Балки розташовані в часточці радіально й оточують центральну вену.Між часточками проходять міжчасточкові артерії,вени і жовчні проточки.. Внутрішньочасточкові синусоїдні капіляри супроводжуються внутрішньочасточковими жовчними проточками, до яких надходить вироблена гепатоцитами жовч і які впадають у жовчні міжчасточкові протоки, а після цього збираються в печінкові протоки і протоки хвостатої частки, що виходять із воріт печінки.

Зразу після виходу обидві протоки об'єднуються в загальну печінкову протоку (близько 4 —5 см завдовжки), яка,, зливається з міхуровою протокою утворюючи спільну жовчну протоку завдовжки близько 12 см Спільна жовчна протока спускається донизу між листками печінково-дванадцятипалої зв'язки і відкривається разом з протокою підшлункової залози в дванадцятипалій кишці.

Крім утворення жовчного пігмента і жовчі печінка виконує інші життєво важливі функції: депонує глюкозу у вигляді глікогену, нейтралізує токсичні речовини, які надходять у кров з кишок, тощо.

4. Статеві відмінності таза добре помітні в ділянці підлобкового ку­та: у чоловіків він гострий (приблизно 70—75°), у жінок — тупий (90—100°). Кут таза утворює так звану лобкову дугу. Крила клубової кістки у жінок ширші й розташовані більш горизонтально, тоді як у чоловіків вони майже перпендикулярні. В тазі чоловіка й жінки передньозадні та бічні виміри великого таза різняться. Так, у жінок вони в середньому на 3—4 см більші, ніж у чоловіків. Канал спин­ного мозку жіночого таза має форму циліндра, чоловічого — конуса

В-2

1. Клітина (cellula, cytus) — елементарна одиниця живого, яка здійснює передачу генетичної інформації шляхом самовідтворен­ня. Кожна клітина представляє складну систему біополімерів, що містить ядро і цитоплазму, з розташованими в ній органелами, укладеними в клітинну оболонку — цитолему (плазмалему). Ос­новні властивості клітин — це подразнення, провідність, скоро­тність тощо.

Життя підтримується завдяки клітинному розподілу, суть якого лежить в подвоєнні ДНК і рівномірному її розподілі між двома дочірніми клітинами. Проте деякі високоспеціалізовані клітини (наприклад, нервові) втратили здатність розмножувати­ся. Інші, також високоспеціалізовані (наприклад, клітини печін­ки — гепатоцити), які у звичайних умовах не діляться, після різ­них пошкоджень або видалення частини органу починають діли­тися. І, нарешті, існують високоспеціалізовані клітини (напри­клад, клітини крові, епітелію), які також не діляться, проте шви­дко гинуть і постійно заміщаються завдяки інтенсивному поділу стовбурних (або камбіальних) клітин, що здатні ділитися. Ця категорія клітин називається такими, що оновлюються.

2. Всередині спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгорі в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком.

Розрізняють такі частини спинного мозку:

- шийна частина; (pars cervicalis; їх є 8;

- грудна частина; (pars thoracica; їх є 12;

- поперекова частина; ] (pars lumbalis; їх є 5;

- крижова частина (pars sacralis; їх є 5;

- куприкова частина; (pars coccygea; їх є 1–3.

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) називається сегментом (segmentum).

Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів.

Починаючи з нижніх чотирьох шийних, сегменти розташовуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розташування пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому, практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

- у нижньому шийному (V, VI, VII, VIII) і верхньому грудному відділах (I, II, III, IV) сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;

- в середньому грудному відділу сегменти (V, VI, VII, VIII, IX) розміщені на два хребці вище;

- в нижньому грудному відділу) сегменти (X, XI, XII розміщені на три хребці вище;

- поперекові сегменти розміщені на рівні X – XI грудних хребців;

- крижові і і куприкові сегменти – на рівні XII грудного – I поперекового хребці.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 439 | Нарушение авторских прав