АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Трихомоніаз жіночих статевих органів.

Це паразитарна хвороба, що розвивається внаслідок проникнення піхвових трихомонад у нижні відділи статевих органів і сечівника. Інкубаційний період – 5-15 днів. Основим місце паразитування трихомонад є слизова оболонка піхви, канал штйки матки, маткових труб, вивідних проток бартолінових залоз, сечівника, сечогового міхура. В інфікованих слизових оболонках виникає запальний процес: набряк, гіперемія, ексудація, десквамація ушкодження епітеліальних клітин. Клініка: Форми генітального трихомонозу: 1)свіжий(гостра, підгострі, торпідна форми); 2) хронічний трихомоноз (із торпідним перебігом і тривалістю захворювання понад 2 міс.) 3)трихомонадоносійство (харак. відсутністю симптомів за наявнсті трихомонад)

Об*єктивні дані: почервоніння, мацерація, розчхи шкіри вульви, промежини, малих і великих статевих губ, наявність ерозії на шийці матки, почервоніння і нябряк слизової оболонки піхви, піннисті гноєподібні білі. При торпідній формі прояви захворювання незначні або відсутні. Хронічний трихомоноз характеризується появою білей, свербінням,при цьому ознаки запального процесу незначні, спостерігаються часті рецидиви. Дігностика. Діагноз підтведжують даними анамнезу, об*єктивного дослідження, мікроскопії. Лікування. проводять у обох партнерів одночасно, щоб виключити можливість повторного зараження, і полягає в генералізованому (загальному) і локалізованому (місцевому) впливі. Для загального лікування на сьогоднішній день застосовують метронідазол (трихопол, прапори), Тинідазол. Подібні лікарські засоби при прийомі всередину надають дію на всі вогнища трихомонадной інфекції. Прапори або ж метранідазол мають виражений впливом на трихомонаду. Цей препарат дуже хороший тим, що його достатньо прийняти всередину, тобто звичайні таблетки. Ентеральний шлях введення препарату дозволяє всмоктуватися безпосередньо з шлунково-кишкового тракту в кров, де і відбувається кумуляція (накопичення) препарату в дозуванні, згубної для трихомонад. Даний препарат дуже добре і ефективно застосовують для лікування хронічного трихомоніазу і гострого. Форма випуску препарату: таблетирована по 0, 25 і 0, 5 грамів й у вигляді вагінальних супозиторіїв. Кількість прийому і дозування ми не описуємо, за скільки це всього лише опис препаратів. Дозувати і приймати ці препарати можна лише за призначенням лікаря. Тріконідазол або тинідазол так само є засобом для боротьби з трихомоніазом. Форма випуску - таблетки і призначають їх по 0, 5 грамів всередину.

Ну і хотілося б ще сказати кілька слів про лікування трихомоніазу у вагітних жінок і дітей. У вагітних, за призначенням лікаря проходять курс лікування метранідазол, який призначаю в кількості 1, 5-2, 0 грама. Той же препарат призначають так само і дітям, але в більш щадною дозуванні і схеми прийому. Дітям призначають прийом перорально (через рот) по одній або трьом таблеткам в день, за призначенням лікаря. Якщо говорити загалом, то лікування трихомоніазу у жінок тривати не більше одного місяця, звичайно ж, за умови дотримання жінкою всіх призначень лікаря. При лікуванні так само необхідно перевіритися партнеру, якого потім буде призначений курс лікування з метою запобігання розвитку хвороби надалі. Звичайно ж, статеві контакти на час лікування строго заборонені обом партнерам. Після того як жінка видужати після хвороби їй потрібно буде ще три місяці відвідувати гінеколога для контролю над захворюванням і в разі чого запобігання рецидиву. Трихомонади дуже важко і довго виводяться з організму. Людському організму потрібно мінімум 18 місяців, щоб позбутися від трихомонад. І то, це термін за умови, якщо партнери чесно лікуються, не займаються сексом під час курсу лікування, не вживають алкоголь. Імунітет після лікування і після того як жінка перехворіє у неї не формується, так що людина може в будь-який момент заразитися знову.

4. Акушерська задача

Хвора К 15 років, постпила в стаціонар у зв*язку зі скаргами на кров*янисті виділення зі статевих шляхів,які з*явилися після затримки чергової менструації на 3 міс, і тривають на протязі 12 днів. З анамнезу:

1. Ювенільна кровотеча: затримка менструації 3 міс, тривалість менструації 8 днів,анемія

Дисфункціональні маткові кровотечі у дівчат, що знаходяться в пубертатному (підлітковому) віці, прийнято називати ювенільними матковими кровотечами, які в даний час є найпоширенішими гінекологічними захворюваннями.

Причини виникнення і механізм розвитку ювенільних кровотеч полягають у наступному. По-перше, головну роль в їх появі грають різні інфекційні захворювання, що знаходяться в хронічній або гострої стадіях, погрішності в харчуванні різного характеру (наприклад, авітамінози або гіповітаміноз), психічні травми і емоційні та фізичні перевантаження. Основними клінічними ознаками ювенільних маткових кровотеч є тривалі (більше 7 днів), рясні, здатні викликати анемію кровотечі.

В основі формування ювенільних маткових кровотеч лежить дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи. Інфантильність (незрілість) гіпофізотропная структур гіпоталамуса в перехідному віці, яка обумовлена ​​відсутністю ще не до кінця розвиненого часового ритму виділення релизинг-і лютеїнізуючого гормонів, викликає відсутність овуляції.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 947 | Нарушение авторских прав