АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хірургічна тактика і лікування.

Прочитайте:
  1. IV. Тактика медичної сестри при гемотрансфузіях
  2. VI. Неоперативна і оперативна хірургічна техніка.
  3. VI. Тактика ведения и лечения больного.
  4. XII. Лікування.
  5. Акушерская тактика при кровотечении в раннем послеродовом периоде.
  6. Акушерская тактика.
  7. Акушерская тактика.
  8. Акушерська тактика має відповідати фазі другого періоду пологів
  9. Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
  10. Акушерська тактика при ПВНРП під час вагітності та на початку І періоду пологів

7.1. Всі форми калькульозного холециститу підлягають операції – холецистектомії. Наявність безсимптомних конкрементів у жовчному міхурі не є підставою для відмови від операції. Вибір тактики і терміну операції не повинен залежати від проявів клінічної картини і динаміки процесу. У хворих старшого віку частіше відмічаються деструктивні форми з клінічною картиною хронічного холециститу. Деструктивні форми гострого холециститу зворотному розвитку не піддаються. Процес може припинитись, але повного видужання не наступає.

7.2. Обґрунтування необхідності операції: кожний напад гострого холециститу залишає глибокий слід не тільки в позапечінкових жовчних протоках, але й в печінці і підшлунковій залозі. Кожний напад викликає розширення меж патологічного процесу з втягненням інших органів. Про це свідчать морфологічні зміни, які знаходять в жовчному міхурі і позапечінкових жовчних шляхах, печінці та інших органах. Найбільш частим ускладненням хронічного холециститу є холелітіаз, запальні і рубцеві стриктури протоків і фатерового соска, хронічний і гострий холангіт. Тривала наявність конкрементів у жовчновивідних шляхах спричиняє гепатоз та біліарний цироз печінки, пухлини жовчного міхура і позапечінкових жовчних ходів. У 1882 році Лангебух сказав «Жовчний міхур повинен бути видаленим не тому, що він містить каміння, а тому, що він їх продукує». За багато років історії хірургії жовчних шляхів ця фраза довела свою ефективність.

7.3. Ефективних препаратів, які б розчиняли конкременти в жовчному міхурі на даний час немає. Періодично з’являються повідомлення про появу таких ліків, однак ефект від їхнього прийому триває близько шести місяців, після чого конкременти в жовчному міхурі з’являються знову. Тривале вживання таких лікарських середників у більшості випадків викликає незворотні морфологічні зміни – ущільнення стінки жовчного міхура, що в подальшому викликає значні технічні труднощі при виконанні ЛХЕ.

7.4. Терміни операцій. Хронічний калькульозний холецистит оперується у плановому порядку. Деструктивний калькульозний холецистит оперується упродовж 24-48 годин після ретельного обстеження хворого та достатньої передопераційної підготовки. Ургентно виконують операції тільки у хворих з абдомінальним сепсисом чи розлитим перитонітом.

7.5. Методи операцій. Лапароскопічна холецистектомія – операція вибору при гострих і хронічних калькульозних холециститах. Її перевагою є добрий косметичний ефект та швидка післяопераційна реабілітація хворих. В багатьох клініках таким чином оперують 90-95 % хворих. Метод має мінімум про­ти­показів. Лапаротомна холецистектомія – застосовується дедалі рідше, переважно у хворих на гострий ускладнений холецистит. Є два види холецистектомії: «від шийки» і «від дна».


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 431 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)