АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторні та інструментальні методи дослідження. 5.1. Лабораторні дані:виражена білірубінемія за рахунок прямого білірубіну; білірубінурія з відсутністю уробіліну в сечі; відсутність стеркобіліну в калі;

5.1. Лабораторні дані: виражена білірубінемія за рахунок прямого білірубіну; білірубінурія з відсутністю уробіліну в сечі; відсутність стеркобіліну в калі; висока активність лужної фосфатази в крові (більше 10 од); незначно підвищена активність трансаміназ у крові; негативна тимолова проба; ознаки гіпокоагуляції (знижена кількість фібриногену, подовжений час згортання крові); анемія, лейкоцитоз, зсув формули вліво, підвищена ШОЕ.

5.2. Сонографічне (ультразвукове) дослідження дозволяє оцінити розміри печінки, жовчного міхура, внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних протоків, наявність конкрементів, пухлин, стану підшлункової залози.

5.3. ЕРПХГ дозволяє оцінити стан жовчновивідних протоків, діагностувати наявність конкрементів чи пухлини головки підшлункової залози.

5.4. Черезшкірна черезпечінкова холангіографія – дозволяє встановити рівень блоку холедоху та його причину.

5.5. ЕГДФС дозволяє діагностувати захворювання шлунку, ДПК чи великого дуоденального соска, які можуть бути причиною обтурації жовчновивідних шляхів.

5.6. Контрастна рентгенографія шлунку і ДПК – дозволяє встановити непрямі ознаки патологічного процесу в підшлунковій залозі або діагностувати дуоденостаз.

6. Гостра печінкова дисфункція при обтураційній жовтяниці. В практичному відношенні хірурги ви­ді­­ляють три стадії ГПД. Четверта стадія (кома) в умовах хірургічного стаціонару не зустрічається.

6.1. I ступінь – жовтушність шкіри і склер, емо­цій­но-психічна неврівноваженість, відчуття дискомфорту, втомлюваність, ос­лаблення пам'яті, порушення сну, головний біль, тахікардія (до 100 уд в хв.), олігурія (700-800 мл в добу), гіпербілірубінемія (200 мкмоль/л), диспро­теїнемія, помірна активність цитолітичних ферментів в крові.

6.2. II ступінь – з'являлються прояви токсичної енцефалопа­тії: загальмованість, сповільнена реакція на подразники, тремор рук, повік, різ­­ке ослаблення пам'яті і порушення сну. Шкіра і склери ікте­рич­ні, спостерігається виражений шкірний свербіж, погіршується апетит, вини­кає нудота і блювання, частота серцевих скорочень зростає до 100-120 уд в хвилину, знижується АТ, об'єм добового діурезу змешується до 500-600 мл, кількість загального білірубіну крові 200-350 мкмоль/л, гіпер­глікемія, се­човина крові зростає до 10-20 ммоль/л. Зростає актив­ність АсТ, АлТ, ЛФ, що вказує на пошкодження внутрішньо­клі­тин­них біо­­енер­ге­тич­­них систем гепатоцитів – мітохондрій.

6.3. III ступінь – переважають симтоми різко вираженої церебральної дисфункції: сплутана свідомість, адинамія, періодичне психомоторне збудження, ейфорія або депресія, дизартрія. Крім того, у всіх пацієнтів відмічається виражена жовтяниця, тяжкий загальний стан, деколи лихоманка, біль в м'язах, тахікардія вище 120 уд в хв., гіпотонія, блювання, олігурія (300-400 мл в добу), гіпербілірубінемія (350 мкмоль/л і вище), гіперглікемія, сечовина крові зростає до 20 ммоль/л і вище, креатинін – вище 300 мкмоль/л. Різко зростає активність цитолітичних ферментів.

6.4. Рівень загального білірубіну в крові не завжди від­по­відає ступеню важкості ГПД. Важливе значення в її розвитку має вплив ряду факторів в анамнезі: перенесений інфекційний гепатит, хронічні захворювання печінки, тривалий прийом медикаментів, шкідливі умови праці (вплив токсичних сполук), хронічні отруєння, зловживання алкоголем та ін.

7. Холангіт. Гострий холангіт є частим супутником обтураційної жовтяниці. Це запалення жовчних протоків може бути і наслідком і причиною холестазу.

7.1. Форми холангіту;

7.1.1. жовтушна форма – з переважаючими ознаками жовтяниці та вираженої інтоксикації. Тривала жовтяниця при цій формі холангіту швидко призводить до гострої печінково-ниркової дисфункції і смерті хворого;

7.1.2. септична форма – на фоні обтураційної жовтяниці виникає запальний процес в позапечінкових та внутрішньопечінкових ходах. Клінічними ознаками цієї форми холангіту є бурхливий початок з підвищенням температури тіла до 40°С, гектичний характер температури (спад і підйом температури супроводжується потінням), виражений біль в правому підребер’ї, жовтушність шкіри і склер, при пальпації живота спостерігається болючість і напруження м’язів в правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Ортнера, Мерфі, Мюссі, ознаки гнійного запалення в загальному аналізі крові;

7.1.3. панкреатична форма – на фоні клінічних ознак гострого холециститу і холангіту приєднуються ознаки гострого панкреатиту. Виникає виражене блювання, яке не приносить полегшення, жовтяниця, гектична температура тіла, колапс, падіння АТ, точкові крововиливи на передній черевній стінці, висока активність діастази крові і сечі.

7.2. Для діагностики холангіту враховують типові клінічні ознаки – тріаду Шарко (біль у верхній половині живота, пожовтіння шкіри і склер та гектичну температуру тіла), результати УЗД гепатобіліарної зони, зміни у загальному аналізі крові.

7.3. При поєднанні холангіту і обтураційної жовтяниці комплекс лікувальних заходів включає в себе не тільки декомпресію жовчних шляхів і дренування холедоха, а й масивну антибактеріальну і детоксикаційну терапію.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 459 | Нарушение авторских прав