АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості виконання операції у хворих на ЦД.

2.3.1. Ретельна ревізія патологічного вогнища з ліквідацією гнійних запливів.

2.3.2. Попередження утворення великих кукс брижі, оскільки вони є потенціальними вогнищами анаеробної неклостридіальної інфекції.

2.3.3. Зашивання лапаротомної рани однією лігатурою через всі шари, з використанням провізорних швів.

2.3.4. У хворих з надмірною вагою використовувати активне дренування підшкірної основи.

2.3.5. Шви з рани знімати не раніше 10-14 доби.

2.4. Гострий апендицит. Деструктивні форми на фоні ЦД виникають у 4 рази частіше, ніж у інших категорій хворих. Це пояснюється меншою вираженістю больового синдрому, відсутністю температурної реакції, напруження м’язів передньої черевної стінки, змін у лейкоцитарній формулі. Пацієнти з ЦД типу 2, як правило, старечого віку, тому в них найбільш ймовірно слід очікувати апендикулярний інфільтрат. При компенсованому ЦД підготовка до операції мінімальна. Обов’язкова інсулінотерапія. У хворих, які до операції отримували пероральні цукрознижувальні препарати призначають 8-10 ОД інсуліну двічі у добу. Якщо хворий отримував інсулін, проводять чотирьохразове введення простого інсуліну – 80 % від передопераційної дози. Рівень глюкози у крові контролюють протягом першої післяопераційної доби кожні 4 години, надалі – кожні 6 годин. При глікемії більше 10 ммоль/л на кожні 3 ммоль/л вводять 8-10 ОД простого інсуліну. При рівні глікемії 8,5 ммоль/л інсулін не вводять.

2.5. Гострий холецистит. Деструктивні форми діагностують у 85 % випадків, летальність при екстрених операціях – 5-10 %. Якщо немає клінічних ознак інтоксикаційного синдрому і ССЗВ можна проводити консервативну протизапальну терапію з щоденним сонографічним моніторингом гепатобіліарної зони. Поряд з цим, активна хірургічна тактика у хворих на ЦД і гострий холецистит є більш прийнятною. Передопераційна і післяопераційна корекція рівня глюкози у крові така ж, як і при гострому апендициті. Операція вибору у цієї категорії хворих – лапароскопічна холецистектомія. Лапаротомії слід уникати – вищий відсоток ускладнень.

2.6. Гострий панкреатит. У хворих на ЦД частіше зустрічається біліарний панкреатит. Аліментарний проявляється високою гіперглікемією, що вимагає обов’язкової корекції інсуліном. Хірургічна тактика: при набряку підшлункової залози проводять консервативну терапію гострого панкреатиту; при панкреонекрозі – лікувально-діагностичну лапароскопію. Консультація ендокринолога і корекція інсуліну згідно його рекомендацій. У комплекс лікування – парентерально два антибіотика широкого спектру дії.

2.7. Розлитий перитоніт. На фоні хронічних ускладнень ЦД: нефропатії кардіоміопатії, центральної невропатії швидко розвивається поліорганна дисфункція (в першу чергу, серцево-судинна, дихальна та ниркова). Часто в післяопераційному періоді розвивається сепсис, евентерація післяопераційної рани, пневмонія, інфаркт міокарду, інсульт. Летальність сягає 25 %. Корекція глікемії згідно призначень ендокринолога та лікування перитоніту аналогічно, як і у хворих без ЦД.

3. Планова хірургія. До операції призначити консультацію ендокринолога для оцінки метаболічного синдрому і правильності корекції глікемії. Якщо ЦД виявлений вперше – стабілізувати захворювання у умовах ендокринологічного відділення. Операцію призначають на ранок. Якщо можливо – операцію слід виконувати під місцевою анестезією.

3.1. При малих операціях, особливо під місцевою анестезією, переглядати дозування інсуліну чи цукрознижувальної терапії непотрібно.

3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:

3.2.1. За 24 години до операції відміняють пероральні цукрознижувальні препарати.

3.2.2. В день операції прийом їжі не дозволяють. Його заміняють внутрішньовенною інфузією 5 % розчину глюкози в дозі 200-400 мл. Для зменшення об’єму інфузій часто використовують 20 і 40 % розчини глюкози. Якщо хворий отримував інсулін – підшкірно призначають половину або третину дози.

3.2.3. Після операції – простий інсулін підшкірно кожні 4-6 год. При рівні глікемії 11,1-13,8 ммоль/л разова доза 4 ОД, при рівні 13,9-16,6 ммоль/л – 6 ОД.

3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:

3.3.1. Вранці в день операції розпочинають інфузію глюкози з швидкістю 5 г за годину і інфузію інсуліну 1 ОД за годину.

3.3.2. Контроль глікемії щогодини.

3.3.3. В післяопераційному періоді дозування глюкози – 3 г на кг маси тіла в добу.

3.3.4. Якомога швидше відновлюють передопераційну дієту і підшкірне введення інсуліну.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аристархов В.Г., Кириллов Ю.Б., Бирюков С.В. Краткие лекции по факультетской хирургии. – Рязань: РИО ГМУ, 2005. – 95 с.

2. Бенца Т.М. Современные подходы к лечению больных хроническими панкреатитами // Новости медицины и фармации. – 2009. - № 13-14 (287-288). – С. 3-4.

3. Биневич В.М. Пункции и катетеризации в практической медицине. СПб.: ЭЛБИ-СПБ, 2003. – 384 с.

4. Василюк М.Д., Нейко Є.М., Шевчук А.Г. Ускладнені виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. – Івано-Франківськ: ДКД, 1998. – 227 с.

5. Василюк С.М., Василюк М.Д., Шевчук А.Г., Фалат Л.І., Галюк В.М. Комплексне хірур­гіч­не лікування хворих на стериль­ний аліментарний панкреонекроз із ферментативним перитонітом // Хірургія України. – 2009. - № 1. – С. 51-55.

6. Гальперин Э.И. Хронический панкреатит // Анналы хирургической гепатологии. – 2009. - № 3. – С. 92-110.

7. Добровольский С.Р., Богопольский П.М., Иванов В.Г., Сушко А.Н. Нерешенные вопросы в лечении больных острым деструктивным панкреатитом // Анналы хирургии. – 2004. - № 1. – С. 15-19.

8. Запорожан В.Н., Грубник В.В., Саенко В.Ф., Ничитайло М.Е. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии. К.: Здоровя, 2000. – 297 с.

9. Карманный справочник по диагностическим тестам. Под ред. В.С.Камышникова. М.:Медпресс-информ, 2004. – 463 с.

10. Клименко В.Н., Тугушев А.С. Современные возможности хирургического лечения цирроза печени // Хірургія України. – 2008. - № 2. – С. 88-94.

11. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В. Острый панкреатит. – Донецк, 2008. – 352 с.

12. Кондратенко П.Г., Смирнов Н.Л., Раденко Е.Е. Острое кровотечение в просвет органов пищеварительного канала. – Донецк, 2006. – 420 с.

13. Кондратенко П.Г., Стукало А.А., Раденко Е.Е. Гастроинтестинальная эндоскопия. – Донецк, 2007. – 374 с.

14. Лишневская В.Ю. Хроническая венозная недостаточность: вопросы и ответы. Часть 2. Компресионное лечение // Кровообіг та гемостаз. – 2005. - № 1. – С. 82.

15. Майстренко Н.А., Мовчан К.Н., Волков В.Г. Неотложная абдоминальная хирургия. – СПб: Питер, 2002. – 304 с.

16. Малиновский Н.Н., Брехов Е.И., Аксенов И.В., Свистунов О.В., Чистяков М.В. История развития физических методов гемостаза в хирургии // Хирургия. Журнал имени Н.И.Пирогова. – 2006. - № 4. – С. 75-78.

17. Микадзе И.Ш. Венотоники // Вестник хирургии. – 2006. – Том 165, № 2. – С. 114-118.

18. Ничитайло М.Е., Скумс А.В. Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия. К.:МАККОМ, 2006. – 344 с.

19. Пронин В.А., Бойко В.В. Патология червеобразного отростка и апендэктомия. – Х.:СИМ, 2007. – 271 с.

20. Український Національний Консенсус “Артеріальні, венозні тромбози та тромбоемболії. Профілактика та лікування” // Кровообіг та гемостаз. – 2005. - № 1. – С. 5-22.

21. Чуклін С.М. Сучасна стратегія лікування хворих на цироз печінки, ускладнений кровотечею із варикозно-розширених вен стравоходу і шлунка // Науковий вісник УжДУ. Серія “Медицина”. – 2003. – вип. 20. – С. 86-89.

22. Шайн М. Здравый смысл в неотложной абдоминальной хирургии. М.: ГЕОТАР-МЕД, 2003. – 272 с.

23. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия кишечника. К.:Здоров’я, 1977. – 248 с.

24. Шевчук А.Г. Диференциальная діагностика острого аппендицита и брюшного тифа в условиях повышенной заболеваемости брюшным тифом // Клиническая медицина. – 1987. - № 8. – С. 69-72.

25. Шевчук І.М., Шевчук М.Г., Дроняк М.М., Ткачук О.Л. Гострий панкреатит. Івано-Франківськ: Видавництво ІФНМУ, 2008. – 220 с.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав