АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ-10-І85.0

2.Назва захворювання — кровотеча із варикозно-розширених вен стравоходу.

3.Діагностика на догоспітальному етапі:

1)скарги, дані анамнезу життя та хвороби;

2)ознаки гострої кровотечі (блювота кров’ю, поява мелени);

3)можливий асцит.

Найголовнішою, чи не абсолютною зовнішньою ознакою кровотечі є блювота багряною кров’ю або “кавовою гущею”. У деяких дітей, особливо раннього віку (до 3 років), може бути кровава блювата “фонтаном”. Через декілько годин після початку кровотечі з’являється мелена. Однак у випадку профузної кровотечі у кишечнику може спостерігатися рідкий дьогтьоподібний стул з “прискореним” транзитом. У дітей з портальною гіпертензією блювота зустрічається у 2-3 рази частіше, ніж мелена. Темпи кровотечі настільки значні, що у таких пацієнтів за короткий час розвивається геморагічний шок.

В залежності від перепону току крові в системі ворітної вени виділяють 5 форм блокади:

- допечінкова;

- внутрішньопечінкова;

- позапечінкова;

- змішана;

- гіпердинамічна.

Кровотеча частіше спостерігається у дітей із позапечінковою формою портальної гіпертензії. У 85% хворих кровотеча, зазвичай, виникає раптово. її появі можуть передувати, за даними анамнезу, гострі респіраторні та інші інфекційні захворювання, порушення ентерального харчування, пароксизми кашлю, нервово-психічні та фізичні перенавантаження. Іноді спостерігається млявість, болі в животі, диспептичні явища.

У дітей з цирозом печінки, навпаки, перед кровотечею завжди виникає погіршення загального стану, посилюється або з’являється жовтушність шкіри, іктеричність склер, збільшується асцит, наростає тахікардія, знижується діурез, погіршуються показники функціонального стану печінки.

4.Терапія на догоспітальному етапі гемоститична та протишокова. Необхідно терміново доставити пацієнта до відділення дитячої хірургії.

5.Діагностика на госпітальному етапі:

1)ФЕГС (протипоказань в період активної кровотечі немає).

Варикозні вузли розміщуються у субкардіальному, кардіальному відділах стравоходу, на тілі та дні шлунку; їх розмір коливається в межах 5-10 мм у діаметрі.

Виділяють 4 стадії збільшення вузлів;

І ступеня — діаметр варикозних вузлів менше 2 мм;

ІІ ступеня — діаметр варикозних вузлів 2-3 мм;

ІІІ ступеня — діаметр варикозних вузлів 3-4 мм;

ІV ступеня — вузли значно виступають у просвіт стравоходу або шлунку, вкриті ерозіями та виразками і кровоточать.

Серед дітей з позапечінковою формою портальної гіпертензії езофагіт та гастрит мають місце у 90% пацієнтів, дуоденіт — у 40%.

Ряд несприятливих ендоскопічних ознак:

- синюшний колір вузлів;

- крововиливи;

- червоний колір слизової оболонки навколо вузлів;

- можлива контактна кровотеча.

2)Порушення згортувальної системи крові.

3)УЗД — для з’ясування структури та анатомічних особливостей печінки, селезінки та підшлункової залози, обстеження вен портальної системи, встановлення рівня та характеру порушень прохідності вен портальної системи.

6.Диференційна діагностика:

1)грижа стравохідного отвору діафрагми;

2)вроджений короткий стравохід;

3)халазія кардії;

4)ерозивний гастрит;

5)синдром Мелорі-Вейса;

6)поліпи і виразки шлунку та дванадцятипалої кишки;

7)хвороба Верльгофа.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав