Анамнестічні і клінічні дані.
Клінічна картина типового гострого апендициту у дітей старшого віку характеризується наявністю локального болю у місці проекції аппендикса, напруження м’язів у цій ділянці і позитивних симптомів подразнення очеревини.
При тазовому розміщенні аппендикса спостерігаються дізурічні розлади.
При ретроцекальному розташуванні паростка можуть бути болі у спині.
У дітей молодшого віку (до 3-х років) у зв’язку з особливостями клінічної картини гострого апендициту і труднощами діагностики показаний огляд у стані медикаментозного сну.
2) обов’язкова лабораторна діагностика:
а) загальний аналіз крові;
б) загальний аналіз сечі – діагностичне значення має виявлення 10-15 лейкоцитів в полі зору у хлопчиків і 20-30 лейкоцитів – у дівчаток
в) біохімічне дослідження крові при наявності перитоніту
г) група крові та резус-належність.
3) додаткова інструментальна діагностика:
а) УЗД;
б) ЕГДФС;
4) обов’язкові консультації спеціалістів:
а) педіатра, ЛОР.
При неможливості виключити діагноз гострого аппендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару – при цьому огляд проводиться кожні 2 – 3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показанням до хірургічного втручання.
VI. Хірургічне лікування:
1) передопераційна підготовка:
– ліжковий режим;
– голод;
– зниженя температури тіла;
– регідратація по показанням;
– введення антибіотиків
2) оперативне втручання:
а) доступи:
– Волковича –Д’яконова або Мак-Бурнея
– поперемінний;
– поперековий Шпренгеля
– серединна лапаротомія (при розлитих перитонітах)
б) особливість хірургічної тактики при простому апендициті:
– при відсутності змін з боку червоподібного відростка – до проведення апендектомії провести ревізію черевної порожнини, тазу, дистального відділу здухвинної кишки протягом до 1м з метою виявлення дивертикула Меккеля або брижового лімфаденіту;
- при мезаденіті необхідно вилучити лімфатичний вузол для проведення гістологічного дослідження
б) методи апендектомії:
– ампутаційний;
– інвагінаційний;
– екстирпаційний.
в) способи обробки кукси апендикса:
– лігатурний;
– лігатурно-кісетний
– кісетний
г) показання для встановлення мікроіригатора – необхідність контролю гемостазу у черевній порожнині в зв’язку з травматичністю оперативного втручання - на 12 годин. Місцеве введення антибіотиків і антисептичних препаратів в черевну порожнину є недоцільним;
д) показання для дренування черевної порожнини – наявність абсцесу, розлиті перитоніти, невпевненість у повному видаленні паростка;
е) апендикс та інші видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження;
ж) видалена з черевної порожнини рідина та гній надсилаються на бактеріологічне дослідження з метою ідентифікації флори та визначення її чутливості до антибіотиків.
VII. Післяопераційне лікування:
1) вживання рідини:
– через 3-6 годин дозволяється пити чай або воду;
2) харчування:
– приймання їжі на наступну добу;
3) режим:
– ліжковий протягом 2-3 діб;
– наступні дні – загальний
4) показання для переведення хворого у відділення інтенсивноїтерапії:
– необхідність корекції водно-електролітного балансу і білкових розладів
5) антибіотикотерапія:
- при простому гострому апендициті післяопераційна антибіотикотерапія як правило не проводиться, обмежуються введенням знеболюючих ліків при необхідності
- при деструктивних формах гострого аппендициту з перитонітом доцільним є призначення цефалоспоринів П-Ш покоління з аміноглікозидами та метронідазолом.
6) фізіотерапія:
– УВЧ на сонячне сплетіння, електрофорез з 3% йодистим калієм
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 483 | Нарушение авторских прав
|