АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Післяопераційне лікування.

Прочитайте:
  1. XII. Лікування.
  2. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  3. Білет 29 ЗАГАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ І НАВКОЛО ПРЯМОКИШКОВИХ ТКАНИН.КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ.ГЕМОРОЙ.ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПРКТОЛОГІЧНИМИ ХВОРИМИ
  4. Будови пухлини, віку хворої, проведенного лікування.
  5. Дерматози вагітних і їх лікування.
  6. Догляд за хворими під час лікування.
  7. Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування..
  8. Ендоваскулярне лікування.
  9. Ефективністю лікування.
  10. Застосування манітолу на різних етапах лікування.

Післяопераційне лікування проводиться у відділенні реанімації і інтенсивної терапії, де продовжується проведення інфузійної терапії, антибіотикотерапії, адекватного знеболення.

Шлунковий зонд видаляється при появі перистальтики і відсутності шлункового стазу.

Призначається іонофорез з йодистим калієм або лідазою.

За необхідністю проводиться стимуляція перистальтики загально прийнятими методами.

Диспансерне спостереження.

1. Після виписки з стаціонару продовження курсів електрофорезу з йодистим калієм - 2 курси в рік по 20 сеансів кожний.

2. Направлення на санаторно-курортне лікування через 12 місяців після оперативного лікування.

 


ПРОТОКОЛ

Діагностики та лікування вад розвитку, що проявляються

Високою кишковою непрохідністю

Шифр МКХ-10 - Q41

2.Назва захворювання:

-мембранозна форма атрезії та стеноз шлунку;

-кістозне подвоєння шлунку;

-предуоденальне розташування v.portae (зовнішній стеноз дуоденум);

-атрезія або стеноз 12-палої кишки;

-кільцевидна (підковоподібна) підшлункова залоза;

-мальротація кишечника;

-аберантна судина (a.mesenterica superior);

-кіста холедоха.

3. Діагностика на догоспітальному етапі:

-обільна блювота зеленого кольору, яка посилююється після харчування, зригування різного ступеня інтенсивності;

-зондування шлунку катетером № 10-12 з метою визначення об’єму та характеру вмісту (при наявності у шлунку вмісту 15-30мл слід запідозріти наявність обструкції, а за характером- зелень або безколірна рідина-

рівень обструкції);

-зондування прямої кишки з метою визначення об’єму вмісту ампули прямої кишки та характеру вмісту (в нормі після народження в ампулі прямої кишки знаходиться меконій в кількості 50-80мл);

 

-визначення форми живота та зміни його форми в динаміці (живіт лад’євидної форми із здуттям в епігастрії та западінням у нижніх відділах свідчить про перешкоду проходження повітря на рівні дуоденум);

-оцінити поведінку дитини.

Слід пам’ятати, що важкість стану новонародженої дитини з явищами обструктивної кишкової непрохідності зумовлена прогресуючою дегідратацією, у новонароджених із странгуляційною формою обструкції важкість стану зумовлена прогресуючою гіповолемією, аж до гіповолемічного шоку, за рахунок зменшення об’єму циркулюючої крові: має місце сухість шкіри і слизових оболонок, відмічається западіння родничка, олігурія, дитина в’яла, адинамічна, з блідо-сірою шкірою і її мурмурністю.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 386 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)