АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ-10 - К 71.9

2.Назва захворювання – некротичний ентероколіт (НЕК) – це запалення тонкої та/або товстої кишки, в основі якого лежить ішемічне ураження кишечної стінки з наступним розвитком геморагічних і виразково-некротичних змін. З клінічної точки зору НЕК може протікати як в легкій формі, так і у важкій формі, ускладнюючись некрозом кишкової стінки, перитонітом, сепсісом, що зумовлює високу летальність. У більшості випадків патологічний процес охоплює значні ділянки кишечнику, але може обмежуватися і однією анатомічною ділянкою, частіше дистальним відділом здухвинної або нисхідним відділом товстої кишки; рідше спостерігається ураження початкових відділів здухвинної та порожньої кишок. 3.Діагностика на догоспітальному етапі.

Дані анамнезу: патологія вагітності, пологів та перенесені патологічні стани як з боку матері, так і з боку дитини (передчасне відшарування плаценти, синдром підвищеної в’язкості крові у матері, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання матері, катетеризація пупкових судин, асфіксія, гіпоксія і інші), відмічено негативний вплив штучного вигодовування на розвиток НЕК, мікрофлори, існують фармакологічні чинники ризику, які викликають ішемію кишечної стінки або пошкодження ентероцитів(тео- і амінофілін, віт.Е при пероральному використанні, індометацин, простагландін Е, наркотики), перенесені у період новонародженості хірургічні втручання.

Клінічна картина. Розвивається захворювання на 5 – 14 добу після народження або на 4 – 6 добу після перенесеної операції, коли починається ентеральне годування. Виділяють чотири стадії захворювання.

Іст. – відмова від їжи, зригування, блювота, блідий або мурмуровий відтінок шкіри, живіт здутий, на пальпацію дитина реагує неспокоєм, прослуховуються аритмічні перистальтичні шуми, стул частий, зі слизом, але без видимих домішок крові. Після операції з’являється стаз у шлунку, затримка відходження газів і стулу, має місце збільшення розмірів печінки та селезінки.

Пст. – стадія інтоксикації – загальний стан дитини важкий, виражена блідість шкіри, нестійкість температури тіла, задуха або диспное, тахікардія або епізоди брадикардії, зниження м’язового тонусу, застійний шлунковий вміст, живіт здутий, перистальтика поодинока або відсутня, пальпація живота викликає реакцію у дитини, стул з домішками крові та слизу.

Шст. – порушення життєвих функцій організму – загальний стан дитини дуже важкий, домінують ознаки серцевої, дихальної, печінково-ниркової недостатності, з боку органів черевної порожнини ознаки повної кишкової непрохідності із шлунково-кишковою кровотечею, набряк передньої черевної стінки, зовнішніх статевих органів, їх гіперемія.

ІУст. – стадія ускладнень – загальний стан дитини критичний, мають місце симптоми тяжкої поліорганної недостатності, зумовлені розлитим перитонітом, сепсисом, ДВЗ-синдромом, анурією.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 663 | Нарушение авторских прав