АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хірургічне лікування

Прочитайте:
  1. A. Направити хворого в хірургічне відділення.
  2. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  3. IV. Лікування
  4. XII. Лікування.
  5. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  6. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  7. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  8. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  9. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  10. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.

Передопераційна підготовка призначається анестезіологом напередодні операції.

При хірургічному лікуванні водянки оболонок яєчка надаємо перевагу методу операції Бергмана:

1)вагінальна оболонка виділяється до меж сім’яного канатика та висікається, що запобігає пошкодженню елементів сім’яного канатика та воріт яєчка;

2)ревізія стану вагінального паростка очеревини на всьому протязі пахвинного канала (щоб запобігти виникненню кили);

3)ретельне проведення гемостазу;

4)обмежене використання діатермокоагуляції.

Пластика пахвинного канала не виконується. При широкому зовнішньому пахвинному кільці показано його звуження 1-2 швами..

7.Післяопераційне лікування:

1)на першу добу — рідка дієта, знеболюючі засоби;

2)на наступну добу — починають ходити, дієта розширюється до звичайної.

При гладкому перебігу післяопераційного періоду діти виписуються із стаціонару на 2-й день після операції. Шви на рані видаляють на 6-у добу після операції.

8.Реабілітаційні заходи:

1)призначення ацетилсаліцилової кислоти, курантилу у вікових дозах (з метою покращення мікроциркуляції в яєчку та елементах канатика);

2)при хронічних водянках яєчка — обгрунтоване використання після операції метаболічної терапії (рибоксин, АТФ та вітамінні засоби у вікових дозах).

Контрольні огляди після опрації проводять через 3 і 6 місяців.

 

 


Протокол лікування нориць пупка

1. Шифр МКХ-10 –Q 64.4; К 63.2

2. Клінічні форми нориць пупка:

- нориця жовточного протоку повна; нориця жовточного протоку неповна;

- нориця сечового протоку повна; нориця сечового протоку неповна.

3. Клінічна картина:

3.1 Відсутність загоєння пупочної ранки після відпадання пуповини у новонародженого і на протязі першого року життя, виділення кишечного вмісту чи сечі при повній нориці жовточного чи сечового протоку, серозні виділення з пупочної ямки при неповних норицях.

Ускладення повних нориць: мацерація і інфікування шкіри,інфікування сечовивідних шляхів, виникнення омфаліту.

3.2 Диференційна діагностика:

- флегмонозний омфаліт;

- мокнучий пупок;

- фунгус;

- кальциноз пупка.

3.3 Уточнення діагнозу при тривалому незагоєнні пуп очної ранки проводиться шляхом зондування, введення індигокарміну при напрямку нориці донизу з контролем кольору сечі, бокова рентгенографія черевної стінки при наявності вапняних крихт в пупочній ямці

4. Лікування:

4.1 Лікування на догоспітальному етапі. Ретельний догляд за пупочною ранкою з обробкою її розчином перекису водню, 3% розчином йоду, розчином перманганату калію. При мацерації шкіри- захист її цинковою пастою, пастою Лассара.

Консервативне лікування проводиться на протязі 6 місяців. При його неефективності ставляться показання до хірургічного лікування.

 

4.2 Передопераційна підготовка здійснюється в дитячому хірургічному відділенні і включає лікування запальних ускладнень, корекцію наявних порушень загального стану хворого (анемії, гіпотрофії, дисбактеріозу)

4.3 При повній нориці жовточного протоку оперативне втручання проводиться на протязі першого місяця життя (виділення нориці від тканин пупочної ямки і здухвинної кишки); незрощення сечового протоку при незначному виділенні сечі підлягає оперативному лікуванню в віці 3-6 місяців, значне виділення сечі, явища пієлоцистіту вимагають раннього втручання (виділення сечового протоку до сечового міхура). Знеболювання - ендотрахеальний наркоз.

4.4 Післяопераційне лікування: антибіотикопрофілактика загальних ускладнень, знеболювання, інфузійна терапія і парентеральне харчування при значній резекції кишки. У хворих без втручання на кишечнику відновлення ентерального харчування здійснюється по мірі ліквідації парезу кишечника. Шви знімаються на 7-8 добу.

5. Диспансерне спостереження до 6 місяців.

 

 


ПРОТОКОЛ

лікування аноректальних вад розвитку у дітей

1. Шифр – Q 42; Q 43.

2. Назва захворювання – аноректальні вади розвитку.

Класифікація аноректальних вад розвитку:


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 332 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)