 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Дихальні шляхи
(порожнина носа, глотка, гортань, трахея, бронхи) виконують ще кілька функцій: - проводять повітря до легень, - очищають, - зволожують, - зігрівають або охолоджують вдихуване повітря; - в носовій порожнині міститься нюховий апарат для аналізу повітря, що надходить у організм.
1. Зігрівання. Повітря, що проходить дихальними шляхами, зігрівається завдяки тісному контакту із широкою мережею кровоносних капілярів 2. Зволоження. Незалежно від вологості атмосфери в легенях повітря насичується парами води до 100%. Повітря, проходячи дихальними шляхами, під час видиху частково встигає повернути слизовим оболонкам як тепло, так і воду. Таким чином, у повітроносних шляхах відбувається регенерація повітря. Але частина тепла і води може виділятися у зовнішнє середовище. Вираженість цих процесів багато в чому залежить від стану зовнішнього середовища і глибини дихання. 3. Очищення (захисна функція). Частки розміром понад 10 мкм затримуються на волосках і вологій слизовій оболонці носових ходів. Частки, що оминули ці бар'єри, осідають на стінках трахеї, бронхів, бронхіол, які покриті миготливим епітелієм. Війки здійснюють коливальні рухи: вони повільно нахиляються у напрямку до виходу і швидко повертаються у попереднє положення. Унаслідок цього слиз разом зі сторонніми частками поступово просувається у бік гортані, де відхаркується або заковтується. Середня швидкість руху слизу складає близько 1 см/хв. Дрібні частки, що потрапили до альвеол, можуть захоплюватися макрофагами сполучної тканини. Після цього вони залишаються на місці (вугільний пил у тканині легень зберігається роками) або через лімфу і кров видаляються із легень. Приблизно те ж саме відбувається і з мікроорганізмами. Дихальні шляхи можуть виконувати захисну функцію також і рефлекторним шляхом: під час чхання та кашлю зі струменем повітря видаляється і подразник. Чхальний рефлекс починається із рецепторів слизової оболонки носа, а кашлевий - глотки, трахеї і бронхів.
Дихальні шляхи поділяють на: - верхній - нижні.
Верхні складаються з: - носових ходів, - носових пазух, - носової і ротової частий глотки.
- гортань, - трахею і - бронхи аж до кінцевих бронхіол.
Порожнина носа утворена кістками черепа та хрящами і поділена носовою перегородкою на дві симетричні половини. Вона вистелена зсередини слизовою оболонкою, у якій виділяють дві частини - дихальну і нюхову. Дихальна частина покрита війчастим епітелієм. Завдяки руху війок слиз, що покриває епітелій, пересувається назовні і видаляється, водночас видаляючи і сторонні частки. Носовий слиз також містить імуноглобулін А, який перешкоджає проникненню повітряно – крапельної інфекції в дихальну систему. Три носові раковини (верхня, середня і нижня) збільшують загальну поверхню порожнини носа й утворюють три носових ходи: верхній, середній, нижній. Між поверхнями раковин і перегородкою носа розташований щілиноподібний загальний носовий хід. У ділянці верхньої носової раковини розташована нюхова зона. Слизова оболонка тут вкрита одношаровим багаторядним миготливим війчастим епітелієм, до складу якого входять нюхові біполярні клітини.
З носовими ходами з'єднані приносові пазухи: лобова, верхньощелепна, клиноподібна та решітчасті (передні, середні, задні). Запалення слизової цих пазух призводить до виникнення синуситів. З порожнини носа повітря, що видихається, через хоани надходить у носоглотку, ротоглотку, а потім у гортань.
Гортань розташована на рівні С ІV-VІ нижче від під'язикової кістки.
Скелет гортані утворений кількома гіаліновими та еластичними хрящами, які рухомо з'єднані між собою за допомогою зв'язок і суглобів.
Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, вистеленою багаторядним миготливим епітелієм, за винятком голосових зв'язок і надгортанника.
Найскладніше збудована середня частина гортані, де на бічних стінках є дві пари складок, що утворюють верхні присінкові і нижні голосові зв'язки. Простір між правою і лівою голосовими зв'язками називається голосовою щілиною. Між пристінковими і голосовими зв`язками є шлуночки гортані, де можуть затримуватися сторонні часточки.
Під час скорочення відповідних м'язів гортані хрящі, між якими натягнуті голосові зв'язки, зміщуються. Це спричиняє зміну ширини голосової щілини та сили натягу зв'язок, що зумовлює появу звуків різної сили і висоти під час руху повітря крізь щілину на видохі. Функції гортані: - очищує, зігріває і зволожує повітря, - приймає участь в голосоутворенні.
Донизу гортань переходить у трохею.
Трахея. починається на рівні С VII шийного і закінчується на рівні Т V, де і поділяється на два головних бронхи (лівий і правий), утворюючи біфуркацію.
Стінка трахеї складається зі слизової оболонки, підслизової основи, волокнисто-м'язово-хрящової та адвентиціальної оболонок.
Слизова оболонка вистелена миготливим епітелієм, що містить велику кількість келихоподібних клітин,які синтезують слиз.
Каркас трахеї утворений 16-20 гіаліновими хрящовими напівкільцями, кожний з яких являє собою відкриту дозаду дугу. Задня стінка трахеї перетинчаста, хрящів не має, що сприяє безперешкодному проходженню грудки їжі стравоходом. Ці хрящові півкільця з`єднані між собою сполучнотканинними зв`язками. Адвентиціальна оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини. Функції трахеї: - очищує, зігріває, і зволожує повітря, - проводить повітря до бронхів.
Бронхи. Бронхіальне дерево складається із розгалужених бронхів, просвіт яких поступово зменшується. Правий головний бронх ширший і коротший. Лівий – тонший і довший. Від головних бронхів відходять часткові бронхи (відповідно до часток легень), що дають початок більш дрібним сегментарним бронхам. Далі ідуть часточкові бронхіоли,які розгалужуються на кінцеві бронхіоли. На них і закінчується бронхіальне дерево.
Кожен бронх поділяється на два бронхи, тобто ділиться дихотомічно. Усього нараховується 23 генерації бронхів. Довжина і діаметр кожного наступного бронха зменшуються. Перші 16 генерацій (бронхи, бронхіоли та термінальні бронхіоли) утворюють повітроносні шляхи, якими транспортуються гази від і до навколишнього середовища. Решта 7 генерацій (дихальні бронхіоли, альвеолярні протоки, альвеоли) - перехідний та власне дихальні відділи, де відбувається газообмін. Такий структурний множинний поділ надзвичайно збільшує сумарний переріз дихальних шляхів. Дихальні шляхи поділяють на три зони: - кондуктивну (провідну), - транзиторну (перехідну) і - дихальну. До першої належать 1-ша-16-та, до другої -17-19-та генерації бронхів. Дихальні бронхіоли включають 17-ту-23-тю генерації, так як на їхній стінці з'являються альвеоли. Кількість альвеол на стінці бронхіол поступово зростає аж до 23-ї генерації. 23-тя генерація бронхіол переходить в альвеолярні мішечки, розділені перегородками приблизно на 20 порожнин - альвеол. Форма альвеол близька до усіченої сфери діаметром 0,15-0,3 мм.
Із загального об'єму легень (близько 4500 мл) - провідна зона охоплює 3% (близько 150 мл), - наступні генерації -близько 30% (приблизно 1500 мл), - а інший об'єм - альвеолярні мішечки. Власне дихальна зона складається приблизно з 300 млн альвеол.
Бронхи вистелені миготливим епітелієм з великою кількістю келихоподібних клітин. Каркас бронхів складають хрящові кільця.
У міру зменшення діаметру бронхів відбувається поступове зменшення розміру хрящових пластин у їх стінках і збільшення непосмугованої м'язової тканини. У дрібних бронхах хрящова тканина відсутня. Функції бронхів: - очищує, зігріває, і зволожує повітря, - проводить повітря до легень та приймають участь в вентиляції легень.
Дихальні шляхи (трахея, бронхи, бронхіоли), хоча й містять у собі повітря, не беруть істотної участі в газообміні. Через це цей простір у дихальних шляхах називають "мертвим". Це так званий анатомічний "мертвий простір", у середньому його об'єм становить 140-160 мл.
Уздовж всіх дихальних шляхів розташовані іритантні рецептори, які дають початок захисним рефлексам чхання та кашлю, призначеним для захисту дихальних шляхів від засмічення.
Легені розташовані в грудній порожнині по боках від органів середостіння. За формою нагадують конус. Мають 3 поверхні: - нижню – діафрагмальну, - присередню – середостінну, - бічну – реберну. На присередній поверхні кожної легені наявні серцеві втиснення. Кожна легеня має ворота, через які проходять головний бронх, артерії і нерви, виходять вени та лімфатичні судини, які утворюють корінь легені. Кожна легеня має три краї: - передній, - нижній і - задній. Легеня поділена щілинами (косою в лівій легені та косою і поперечною – в правій легені) на частки. Ліва легеня складається з двох, а права - з трьох часток. Частки легені складаються із сегментів, що, у свою чергу, утворені з часточок (приблизно 80 часточок в одному сегменті).
Функціональною одиницею легені є легеневий ацинус,
Ацинус – це анатомо – фізіологічна одиниця легень, яка представляє собою систему розгалужень однієї кінцевої бронхіоли, що поділяється на 14-16 дихальних бронхіол, які утворюють до 1500 альвеолярних (коміркових) ходів; останні мають альвеолярні мішечки та альвеоли (легеневі комірки).
Альвеоли - це міхурці неправильної форми, які розділяються міжальвеолярними перегородками, де розташовані кровоносні капіляри, сполучнотканинні волокна та клітин сполучної тканини. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским епітелієм (дихальні альвеолоцити). Крім того, тут є великі альвеолоцити, що продукують сурфактант - речовину, яка вкриває альвеоли зсередини. Завдяки сурфактанту поверхневий натяг в альвеолах близький до нуля, що запобігає їх злипанню під час видиху. Крім того, сурфактант, у ліпідах якого добре розчиняються вуглекислий газ і кисень, полегшує перехід цих газів крізь стійку альвеол у кров. Сурфактант запобігає перерозтяганню одних альвеол і спаданню інших. Таким чином він зменшує поверхневий натяг альвеол з 2 до 10 разів, що запобігає спаданню альвеол. Сурфактант міститься на плеврі, очеревині, перикарді, синовіальних оболонках, очному яблуку. У недоношених дітей секреція сурфактанту недостатня, що спричиняє значне зростання поверхневого натягу рідини, яка покриває альвеоли. Це створює загрозу для нормального розпрямлення легень при народженні, оскільки вони наповнюються рідиною. Таким новонародженим інтратрахеально вводять штучні сурфактанти, витяжки з легень тварин або амніоцитної рідини людини. (альвеофакт, екзосурф).
В альвеолах наявні й інші типи епітеліальних клітин: альвеолярні макрофаги легень (АМЛ), лімфоцити, плазматичні клітини, АРЦД-клітини та мастоцити, що містять гепарин, ліпіди, гістамін і протеази. Зовні до базальної мембрани прилягають кровоносні капіляри.
В обох легенях людини міститься приблизно 600-700 млн альвеол, а загальна площа їх поверхні коливається у межах 40-120 м2. Легені виконують: - дихальну функцію(тут відбувається газообмін), - інкреторну функціюта захисну (деструкція деяких БАРів - пептидів, циклічних нуклеотидів, простагландинів, медикаментів, деяких гормонів; секреція альвеолярними макрофагами лізоциму, колагенази, еластази, каталази, фосфоліпази, хемотаксичного фактора, лейкотрієнів, імуноглобулінів тощо), - беруть участь в регуляції зсідання та протизсідання крові, - здійснюють терморегуляцію та регуляцію водного та кислотно-основного балансів організму; - інактивують гістамін та серотонін, на поверхні ендотелію в кровоносних судинах легень синтезується ангіотензин II з ангіотензину І; - виділяють воду та пари летких речовин. Грудна порожнина є герметичною камерою, яка розміщена у грудній клітці. Ребрам (12 пар) властива рухливість, необхідна для здійснення дихальних рухів. Між ребрами розміщені зовнішні та внутрішні міжреброві м'язи. Знизу грудна порожнина відділяється від черевної діафрагмою. Стінки грудної порожнини вистелені пристінковою плеврою, яка переходить знизу на діафрагму, а спереду біля груднини і ззаду біля хребта - на органи середостіння (серце, магістральні судини, стравохід), звідти на легені (нутрощева, або вісцеральна, плевра).
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1957 | Нарушение авторских прав |
