АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Н-гіповітаміноз (недостатність біотину)

Н-гіповітаміноз — захворювання, що виникає у птиці при тривалому незбалансованому за вітаміном Н годуванні і утриманні її на пшенично-ячмінних раціонах з добавкою проварених або автоклавованих білкових компонентів, особливо м'ясного і рибного борошна. Хвороба характеризується порушенням обміну жирних, аскорбінової, пантотенової і фолієвої кислот, що проявляється затримкою росту і оперення у молодняка, дерматитами спочатку на кінцівках, а потім і в інших частинах тіла та картиною перозісу.

Вітамін Н – водорозчинний вітамін, легко руйнується перекисами. Бере участь в організмі в реакції карбоксилювання, при синтезі жирних кислот і стеарину. Синтезується мікроорганізмами в сліпій кишці. Синтез вітаміну інгібують антибіотики і сульфаніламіди. Вітамін є регулятором живлення шкіри, оберігає її від появи свербіння, підсилює окислювально-відновні процеси в організмі птиці і сприяє росту пір'я. Недолік вітаміну H погіршує діяльність залоз внутрішньої секреції, обмін речовин і сприяє розвитку інтоксикації в організмі внаслідок бурхливого розмноження гнильної мікрофлори в кишечнику птиці.

Етіологія. Розвитку Н-гіповітамінозу сприяють порушення в нормуванні поживних речовин в раціонах. При нормуванні поживних речовин неодмінно встановлюють правильне співвідношення енергії до протеїну. При цьому враховується не тільки рівень протеїну, але і вміст в ньому амінокислот. Строго контролюють повноцінність кормів за мінеральними і вітамінними джерелами. Норма добавок вітаміну H г/т комбікорму: для 60-добових курчат, курей-несучок і м'ясних курей — 0,1 і для індичок, цесарок, перепелів — 0,2.

Норми вітаміну H розраховані на оптимальні умови годування і утримання птиці. При недотриманні необхідних режимів норма вітаміну H повинна бути вищою. Це пов'язано, наприклад, з тим, що кількість спожитого корму знижується в середньому на 1% при підвищенні температури на 1°С в порівнянні з оптимальною. Критичним сигналом про недостатність вітаміну H є його вміст в крові на рівні 100 мкг% і нижче.

Клінічні ознаки. У курчат і індичат спостерігають млявість, сонливість, відставання в рості, ураження шкіри у області плесна і підошви ніг, на яких утворюються виразки, що кровоточать, і тріщини. Дещо пізніше виникають дерматити навколо очей і дзьоба і на гребені. Розвивається картина перозісу. Можливі парези і паралічі ніг.

Відзначають високу смертність ембріонів при інкубації. При розтині ембріонів знаходять порушення росту скелета – укорочення або потовщення кісток ніг, особливо гомілки і крил, «дзьоб папуг». У курчат, що вилупилися, відзначають приведені вище патологічні зміни і природжений перозіс, атаксію і масову смертність в перші дні після виведення.

Патологоанатомічні зміни. Відзначають блідість гребеня і сережок; облисіння деяких ділянок шкіри, наявність струпів на ній, синці і гематоми в підшкірній клітковині, м'язах, геморагії в слизовій кишечника і ерозії на кутикулі м'язового шлунку, жирову дистрофію печінки з наявністю на її поверхні краплинних крововиливів. Міцність скелета при Н-гіповітамінозі не змінюється. На відміну від D-гіповітамінозу відсутнє порушення ендохондрального окостеніння, немає рахітичних чоток в місцях кістково-хрящових з’єднань ребер, не відмічають надмірного утворення остеоїдної тканини в зонах ендо- і периосту.

Діагностика. Діагноз ставлять на підставі клінічних симптомів, результатів розтину трупів птиці і аналізу результатів інкубації яєць.

Диференціюють Н-гіповітаміноз від дерматитів, що розвиваються внаслідок недостатновті інших вітамінів групи В (вимагається провести ретельний аналіз раціонів птиці на енергопротєїнове відношення (ЕПВ) і якість згодовуваного протеїну за амінокислотним складом і раціонів за вітамінами), від D-гіповітамінозу. Лабораторні дослідження не розроблені.

Профілактика і лікування. Переглядають раціони годування птиці. Як джерело Н-вітаміну в корми додають кормові дріжджі, зелені рослини бобів, трав'яне, м'ясо-кісткове або рибне борошно, препарати ПАБК і АБК.

При появі в стаді дерматитів на кінцівках дозу вітаміну в раціоні збільшують до 0,3 мг/кг корму. При встановленні ожиріння печінки і нирок також вводять в корми добавки цього вітаміну у розмірі 0,2-0,25 мг/кг.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 473 | Нарушение авторских прав