АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХВОРОБИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Етіологія. Основними причинами вітамінної недостатності у птиці є:

- незбалансованість раціону і недостатній вміст вітамінів в кормах; використовування кормових інгредієнтів, що збільшують потребу організму птиць у вітамінах (корми тваринного і рослинного походження, що містять високий рівень ненасичених вуглеводнів, госсіполу, уреази і перекисів ліпідів, а також мікотоксини);

- введення в кормові суміші або надання з водою лікарських препаратів, що є антагоністами вітамінів (антибіотики, кокцидіостатики, сульфаніламідні і нітрофуранові препарати);

- дія на птицю несприятливих факторів, що підвищують їх потребу у вітамінах (вакцинації, діагностичні дослідження, перевезення і пересаджування, переущільнення поголів’я, загазованість приміщень і ін.);

- диспропорція окремих вітамінів в кормах і нерівномірний розподіл вітамінів і преміксу в кормових сумішах, чому сприяє додаткове збагачення кормів вітамінами безпосередньо в господарствах, без належного емульгування жиророзчинних вітамінів і розчинення у воді водорозчинних вітамінів;

- зниження активності вітамінів в преміксі і у вітамінних препаратах, що є в господарстві.

Діагностика. У птахівничих господарствах частіше діагностують змішані форми гіпо- і гіпервітамінозів, що свідчить про те, що дефіцит або надлишок одного з вітамінів в організмі птиці неминуче супроводжується зниженням активності інших вітамінів.

Найдостовірнішими методами діагностики гіпо- і гіпервітамінозів є біохімічні способи визначення вітамінів в депонуючому органі та сироватці крові.

Систематичний контроль за вмістом вітамінів в організмі птиці дозволяє встановлювати порушення вітамінного обміну на різних стадіях, коли в організмі ще не наступили незворотні функціональні і морфологічні зміни, і його значно швидше можна вивести з такого стану.

Одним з основних об'єктів біохімічного контролю повинна бути племінна птиця, оскільки від її фізіологічного стану багато в чому залежить біологічна повноцінність інкубаційних яєць і життєздатність молодняка в перші дні життя.

Контроль за швидко зростаючим організмом бройлерів необхідно здійснювати не менше 2 разів на місяць, а дослідження ремонтного молодняка, дорослої птиці і інкубаційних яєць слід проводити не менше одного разу на місяць.

Біохімічному дослідженню піддають клінічно здорову птицю. Дослідження хворих птиць дає необ'єктивні показники по забезпеченості вітамінами. Печінку від загиблої птиці не досліджують на вміст вітамінів.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав