 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Серцево-судинна система. Минуло понад двохсот років з того часу, коли М.Я.Мудров вперше склав схему історії хвороби і поставив вимогу перед лікарями докладного її заповнення для
ВВЕДЕННЯ Минуло понад двохсот років з того часу, коли М.Я.Мудров вперше склав схему історії хвороби і поставив вимогу перед лікарями докладного її заповнення для «вишукання причин» виникнення хвороби. З того часу історія хвороби міцно увійшла до життя лікаря і є основним медичним документом. На сучасному етапі, коли до практики лікаря впроваджується велика кількість нових додаткових методів дослідження (лабораторних та інструментальних) клінічне обстеження хворого все ж таки займає очолююче місце. Тому, якщо як Захар'їн зібрати анамнез, як Боткін провести об'єктивне дослідження хворого і прикрасити отримані дані сучасними додатковими методами дослідження, то, безперечно, клінічний діагноз буде виставлений правильно. У схемі клінічного обстеження хворого, що пропонується, ретельно викладені всі основні етапи обстеження хворого, а також нормативи основних сучасних додаткових методів дослідження. І незважаючи на те, що дана схема пропонується для студентів Ш-го курсу медичного факультету по кафедрі пропедевтичної терапії, її також можуть використовувати і студенти старших курсів, природньо, додавши деякі розділи. І. СКАРГИ (з деталізацією). А. Дихальна система Болі в грудній клітці. Задишка. Кашель. Кровохаркання. Інтоксикація. Серцево-судинна система Болі в області серця і за грудиною: характер (колючі, стискуючі, терпкі, розпираючі), інтенсивність, тривалість, постійні чи приступоподібні, ірадіація, умови, при яких виникають болі (хода, нервові навантаження і т.п.), поведінка хворого під час болю, від яких заходів болі заспокоюються. Серцебиття: постійне чи приступами, інтенсивність, тривалість, "перебої" серця (постійні, періодичні, коли-не-коли), зв'язок з фізичним навантаженням, вживанням їжі. Задишка: (див. розпитування за системою дихання). Набряки: локалізація, поява (зранку, ввечері), постійні чи зникаючі, зв'язок з фізичними навантаженнями, вживаннням рідини, тяжкість в області правого підребер'я, чи супроводжуються зменшенням сечовиділення, чи зникають або зменшуються під впливом лікування. Вияснити чи було у хворого підвищення або зниженння артеріального тиску. 2 в. Система травлення Болі в животі: локалізація (вказати область живота), характер (терпкі, ріжучі, оперізуючі, переймоподібні, розпираючі), інтенсивність, ірадіація до хребта, під праву лопатку, в праве плече, зв'язок з характером, кількістю і якістю вживаної їжі. Болі в області під грудьми поза залежності від їжі. Через який час після вживання їжі з'являється біль. Болі натщесерце ("голодні болі", "нічні болі"), чи проходить біль після вживання їжі чи рідини, соди, після блювоти чи відходження газів. Вплив зміни положення тіла і рухів на посилення, ослаблення і припинення болів, тривалість світлих проміжків, поява в залежності від пори року (осінь, зима, весна, літо). Чи супроводжуються болі нудотою, блювотою, температурою, головними болями, затримкою випорожнення чи рідким випорожненням, затримкою газів, появою дьогтьоподібного випорожнення. Апетит: добрий, поганий, підвищений, відсутній, збоченість апетиту. Огида до їжі (особливо до м'ясної). Сухість у роті: під час хвилювання, спраги, при гарячковому стані. Ковтання: вільне, болісне, утруднене ковтання сухої чи рідкої їжі. Відрижка: повітрям, гірка, кисла, запах "тухлих яєць", їжі. Час з'явлення, інтенсивність, тривалість. Печія: частота з'явлення, інтенсивність, тривалість, чи залежить від вживання і виду їжі. Нудота: частота з'явлення, залежність від виду їжі, натщесерце, при запамороченні, під час зміни положення тіла. Блювота: натщесерце чи після їжі, через який час після їжі, зв'язок з видом їжі, ліків. Кількість блювотнних мас. Характер блювоти: неперетравлені шматки їжі, що була вживана задовго до блювоти; домішок жовчі, крові, в якій кількості і в якому вигляді (змінена чи незмінена кров), блювота чистою кров'ю, у вигляді "кавової гущі", з каловим запахом. Чи настає полегшення після блювоти. Ненормальне відчуття в животі: обдимання, відчуття переливання, буркотіння. Діяльність кишечника: частота випорожнення; якщо випорожнення не щоденні, то через скільки днів. Випорожнення самостійні або за допомогою клізми чи проносних ліків. Відчуття неповного випорожнення. Пронос з вказанням частоти випорожнень. Зміна закріпів проносами. Мимовільні випорожнення. Випорожнення оформлені, кашкоподібні, рідкі, тверді, "горішками" ("овечий кал"), колір (коричневий, дьогтьоподібний, сіро-білий). Болі при акті дефекації. Тенезми. Свербіж в області заднього проходу (відхідника). Відходження газів: вільне, помірне, густе, без запаху, із смердючим запахом. Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 367 | Нарушение авторских прав |