АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Переломи кісток черепа ,їх види , ознаки. Перша медична допомога при переломах кісток черепа.

Переломи кісток черепа поділяються на переломи зводу та основи черепа. Особливу небезпеку становлять відкриті переломи, які можуть супроводжуватися витіканням мозкової речовини, і, що вкрай небезпечно, інфікуванням мозку. Допомога у такому випадку полягає у створенні повного спокою потерпілому. Хворого кладуть горизонтально. Іммобілізацію проводять підкладанням ватно-марлевого кільця чи кільця, зробленого з одягу. За допомогою пращоподібної пов'язки, яку проводять під підборіддям, голову фіксують до нош чи широкої дошки. Якщо травмовано потиличну частину, потерпілого вкладають обличчям донизу, так само підкладаючи ватно-марлеве кільце. Припускається транспортування хворого на боці. У потерпілих часто спостерігається блювання, тому необхідний постійний нагляд для попередження асфіксії.

У разі переломів щелеп використовують звичайну пращо-подібну пов'язку. Перед цим потрібно звільнити рот від крові та зламаних зубів. Голову повертають набік для попередження западання язика і затікання крові у гортань.

Часто виникають переломи перенісся, що супроводжується болем, деформацією перенісся, сильною кровотечею з носа. Допомога полягає у накладанні холодного компресу для зупинки чи зменшення кровотечі, пращоподібної пов'язки та доставці потерпілого у лікарню.

Перелом склепіння черепа - Переломи зводу черепа можуть бути закритими і відкритими. Спостерігається внаслідок побутових ексцесів (бійки, особливо удари по голові різними важкими предметами), автодорожніх травм, падінь з висоти, нерідко в алкогольному сп'янінні, виробничихтравм. Кістки склепіння черепа можуть пошкоджуватися за типом неповного перелому, тріщини, осколкових переломів без зміщення, вдавленого перелому.
Що провокує Перелом склепіння черепа:
Спостерігаються внаслідок побутових ексцесів (бійки, особливо удари поголові різними важкими предметами), автодорожніх травм, падінь з висоти, нерідко в алкогольному сп'янінні, виробничих травм. Можуть бути закритими і відкритими. Кістки склепіння черепа можуть пошкоджуватися за типом неповного перелому, тріщини, осколкових переломів беззсуву, вдавленого перелому.
Патогенез (що відбувається?) Під час Перелома склепіння черепа:
За механізмом розрізняють прямі і непрямі переломи. Перші утворюються на місці додатка повреждающей сили і характеризуються прогином кісток черепавсередину, причому перший ламається внутрішня пластинка черепної кістки. При непрямих переломах дію удару не обмежується місцем докладання сили, а поширюється на весь череп. При непрямих переломах кістка прогинається назовні.
Симптоми Перелома зводучерепа:
Місцеві прояви - гематома в області волосистої частини голови, рана при відкритому ушкодженні, вдавления, видимі або виявляються при пальпації. Загальні ознаки залежать від ступеня пошкодження головного мозку і можуть виявлятися у вигляді порушеньсвідомості від короткочасної втрати його в момент травми до глибокої коми, поразок черепних нервів, дихальних розладів, паралічів.
Після виявлення місцевих пошкоджень кісток і м'яких тканин склепіння черепа необхідно з'ясувати характер пошкодження головногомозку. Оцінюють стан свідомості. Потерпілий може бути в свідомості, але не пам'ятати обставини травми та події, що передували травмі (ретроградна амнезія). Він може бути в стані ступору або коми. Чим важче травма черепа, тим серйозніше порушення свідомості.Для черепно-мозкової травми характерна брадикардія.
Нерідко перелом склепіння черепа отримують особи, які перебувають в алкогольному сп'янінні. У цих випадках діагноз травми головного мозку може бути знятий тільки після витвереження хворого та огляду нейрохірургом абоневропатологом.
Слід також пам'ятати, що внутрішньочерепні гематоми можуть розвиватися подостро. Після втрати свідомості, що виникає відразу після травми, потерпілий приходить до тями, але через кілька годин (іноді кілька діб) знову впадає в несвідоместан.
Діагностика Перелома склепіння черепа:
Діагноз не викликає сумніву при наявності вдавленого перелому, а також ясно видимої тріщини кісток черепа при огляді зяючої рани волосистої частини голови. В інших випадках діагнозставлять імовірно по наявності великої гематоми в області склепіння черепа і ознак важких пошкоджень головного мозку. Остаточний діагноз уточнюють в стаціонарі або рентгенографії черепа.
Діагностика перелому склепіння черепа при наявності коминеобхідно проводити з алкогольною комою та іншими видами ком розладами мозкового кровообігу. Може бути світлий проміжок, потім через кілька годин знову настає втрата свідомості. Це потрібно враховувати і ретельно оглядати голову хворого длявизначення ознак травми черепа. Після виявлення місцевих пошкоджень кісток і м'яких тканин склепіння черепа необхідно з'ясувати характер пошкодження головного мозку. Оцінюють стан свідомості. Потерпілий може бути в свідомості, але не пам'ятати обставин травмита події, що передували травмі (ретроградна амнезія). Він може бути в стані ступору, сопору або коми. Чим важче травма черепа, тим серйозніше порушення свідомості. Перевіряють стану зіниць (ширина, рівномірність, реакція на світло), рівномірність оскалу зубів, відхилення мови від середньої лінії, м'язову силу в обох руках і ногах. Досліджують пульс (для черепно-мозкової травми характерна брадикардія), дихання, вимірюють артеріальний тиск. Нерідко перелом склепіння черепа отримують особи, які перебувають в алкогольному сп'янінні. У цих випадках діагноз травми головного мозку може бути знятий тільки після витвереження хворого та огляду нейрохірургом або невропатологом. Слід також пам'ятати, що внутрішньочерепні гематоми можуть розвиватися подостро. Після втрати свідомості, що виникає відразу після травми; потерпілий приходить до тями, але через кілька годин (іноді кілька діб) знову впадає в несвідомий стан.
Лікування Перелома склепіння черепа:
Як надається невідкладна допомога потерпілому?
Якщо потерпілий у свідомості та задовільному стані, то його укладають на спину на носилки без подушки. На рану голови накладають асептичну пов'язку.
При несвідомому стані хворого необхідно покласти на носилки на спину в положенні півоберту, для чого під одну зі сторін тулуба підкладають валик з верхнього одягу. Голову повертають убік, щоб у разі виникнення блювоти блювотні маси не потрапляли в дихальні шляхи, а випливали назовні. асстегівают всю тиснучу одяг. Якщо у потерпілого є зубні протези і окуляри, їх знімають. Не слід забувати, що втрата свідомості при важких множинних пошкодженнях може настати від шоку або крововтрати.
Постраждалого госпіталізують в нейрохірургічне відділення.
2.Травматичні і патологічні вивихи. Їх діагностика, абсолютні ознаки.

Вивихом називають пошкодження суглоба, за якого виникає повне роз’єд­нання суглобових кінців з розривом кап­сули суглоба і зв’язок.

Травматичним вивихом називається зміщення суглобових кінців кісток, при їх зіткнення.

У більшості випадків вивихи виникають внаслідок непрямої травми, і також при надмірному раптовому скорочення м'язів.

Вивихнутої прийнято вважати периферичну частину кінцівок. Проте існують виключення: вивих акроміального кінця ключиці, вивихи хребтів. Ці вивихи є по проксимально розташованої частини. Розрізняються свіжі, застарілі і відкриті, ускладнені та не ускладнені вивихи та підвивихи.

Свіжим вивих вважається протягом 3 днів; несвіжим - до 3-4 тижнів; Застарілі зазвичай прийнято вважати вивихи після 4 тижнів. Невправімие вивихи виникають внаслідок інтерпозіціі м'яких тканин між головкою і суглобової западиною, в основному розірваних м'язів. До невправіми слід віднести також усі застарілі вивихи. Невправімие вивихи слід лікувати оперативно. Звичним називаються постійно повторювані вивихи, які виникають після первинного вивиху в суглобі.

Ускладнені вивихи супроводжуються внутрішньосуглобових або навколосуглобових переломами, пошкодженням магістральних судин, нервових стовбурів.

До достовірним ознаками вивихів суглобів кінцівок відносять деформацію суглоба, виникає після травми; вимушене положення кінцівки; «пружну фіксацію», при якій спроба зміни положення кінцівки зустрічає пружні опір; знаходження одного з суглобових кінців кісток в атипичном місці.

Рентгенологічне дослідження, яке необхідно провести при підозрі на вивих, дозволяє уточнити діагноз, встановити точне положення суглобових кінців або наявність супутнього перелому.

Перша медична та перша лікарська допомога при підозрі на вивих зводиться до іммобілізації кінцівки, призначенням анальгетиків і негайному напрямку втравматологічний стаціонар.

Паталогічні вивихи. Патологічні підвивихи і вивихи ви­никають унаслідок запальних, дегенера­тивно-дистрофічних, нейротрофічних уражень суглобів, а також (значно рідше) злоякісних та доброякісних пухлин.

При гострих запальних процесах, коли у порожнині суглоба збирається велика кількість запальної рідини (синовіт), створюється настільки високий внутріш-ньосуглобовий тиск, особливо у кульшо­вому суглобі, що призводить до розриву капсули суглоба, круглої зв'язки і виш­товхує головку стегнової кістки із верт­люжної западини. Цьому сприяють роз­тягнуті м'язи кульшового суглоба, які скорочуються і зміщують головку стегно­вої кістки назовні і вгору. Такі вивихи чи підвивихи називають тангенційними.

Нерідко патологічні вивихи чи підви­вихи виникають унаслідок деструкції (руйнування) суглобових кінців. Це спостерігається при туберкульозі, остео­мієліті, асептичному некрозі, кісто-подібній перебудові, при аргропагіях (си­філітичній, сирингомієлічній та ін.).

Лікування патологічних вивихів ком­плексне. Передусім треба пролікувати хворого з приводу основної недуги, зу­пинити розвиток, ліквідувати (або до­сягти ремісії) патологічний процес у суглобі. Лише після цього можна про­водити реконструктивно-відновні опе­

рації на суглобах. Якщо на тлі загаль­ного лікування швидко накопичується запальна рідина у суглобі, треба своє­часно провести пункцію суглоба з відсмоктуванням запальної рідини. Це сприяє зменшенню тиску у порожнині суглоба, больової реакції і служить профілактикою тангенційного вивиху.

Залежно від характеру запального процесу проводять специфічну терапію.

Білет 27

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1170 | Нарушение авторских прав