АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диспансерний нагляд

Диспансерний нагляд - 3 роки поза періоду загострення. З

диспансерного нагляду можна зняти за умов відсутності патологічних

змін після повного лабораторно - інструментального обстеження.

Огляд дитячим гастроентерологом 2 рази на рік, педіатром -

один раз в 3 місяці у перший рік після загострення, далі - 2 рази

на рік; оториноларинголог, стоматолог та інші - за вимогами.

Обсяг контрольно-діагностичних обстежень: клінічний аналіз

крові- 2 рази на рік, копрограма - 2 рази на рік, аналіз кала на

яйця глистів та найпростіші - 2 рази на рік, дуоденальне

зондування та біохімічне дослідження жовчі - 1-2 рази на рік (при

наявності показань), УЗД органів черевної порожнини 2 рази на рік.

Протирецидивне лікування: 2 рази на рік. Обсяг лікування

залежить від періоду захворювання та стану дитини (дієта, режим

харчування, фітотерапія, бальнеотерапія, фізіотерапія, ЛФК).

Санаторно-курортне лікування рекомендується проводити через

6 місяців після загострення. Рекомендовано бальнеогрязьові курорти

Диспансерний нагляд 2 рази на рік до 5 років стійкої клініко-лабораторної ремісії.

Висновок

На сьогоднішній день людство має широкі діагностичні можливості жовчнокам’яної хвороби, включаючи молекулярно-генетичні, розв’язаний патогенез захворювання та методи, які визначають схильність – це все є ключиком до попередження розвитку даної патології.

Список використаної літератури

1. Джерело: Cnews.ru Джерело: http://doctor.wpoonline.com/article/31332

2. «Камені в жовчному міхурі та жовчнокам’яна хвороба» http://juxtra.info/biliary_diseases/cholelithiasis/cholelithiasis_ua.php

3. Палій І.Г., Заїка С.В. Біліарний сладж: можливості діагностики та лікування // Сучасна гастроентерологія. – 2009. - №6. – С. 90-95.

4. Палій І.Г., Заїка С.В., Ясько Л.П. Актуальність ранньої діагностики жовчнокам’яної хвороби в амбулаторних умовах // Здоров’я України XXI сторіччя.— 2007.— № 2 (159).— С. 51.

5. Jіngst C., Kullak-Ublick G.A., Jіngst D. Gallstone disease: Micro­lithiasis and sludge // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 20, № 6. — P. 1053-1062.

6. Протокол лікування жовчнокам’яної хвороби у дітей. Наказ МОЗ України від 10.08.2007 № 471

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова

Кафедра дитячої хірургії

Жовчнокам’яна хвороба у дітей з акцентом на патогенетичні ланки розвитку

Виконала:

студентка V курсу 5Б групи

медичного факультету № 1

Капустяник Анна Юріївна

Вінниця-2005

Вступ

З кожним роком ми спостерігаємо за молодшанням захворювань серед населення, проте не можна приховати здивування, почувши, що у пацієнта 6 рочків діагноз: «Жовчнокам’яна хвороба», постараємося дослідити основні причини та механізми розвитку даного захворювання, щоб зуміти відповісти на запитання: «Як попередити утворення жовчних каменів ще з раннього віку?»

Зміст

Вступ

Історія та статистика жовчнокам’яної хвороби у світі та в Україні

Патогенез каменеутворення у біліарній системі

Патологічна анатомія та типи каменів

Клінічна картина жовчнокам’яної хвороби

Диференційна діагностика

Лабораторно-інструментальні методи дослідження

Вибір методу лікування

Профілактика жовчнокам’яної хвороби

Диспансерний нагляд

Висновок

Список використаної літератури

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 571 | Нарушение авторских прав