АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи оперативного лікування

Операції з приводу жовчнокам'яної хвороби і запальних захворювань жовчного міхура виконують під ендотрахеальним наркозом з міорелаксантами, у хворих із супровідною серцево-легеневою патологією доцільне застосування перидуральної анестезії. Серед великої кількості розрізів, запропонованих для операцій на жовч- них шляхах, у більшості випадків перевагу віддають верхньо-серединній лапаротом ії. Багато є прихильників трансректального (за Масоном), косого (за Кохером) та кутового (за Федоровим) доступів, які доцільніше призначати опасистим особам і за наявності приміхурового інфільтрату. Існує декілька загальноприйнятих методів оперативного лікування жовчнокам'яної хвороби і холециститів: 1. Радикальна операція – холецистектомія з її різновидами залежно від форми і ступеня запальних змін у жовчному міхурі: ретроградна (видалення жовчного міхура, починаючи від шийки), антеградна (від дна), комбінована (то від дна, то від шийки), атипова, лапароскопічна. 2. Паліативні втручання – холецистостомія (утворення зовнішньої нориц і жовчного міхура) та ідеальна холецистолітотомія (розріз жовчного міхура, видалення конкрементів і його зашивання). Уперше холецистектомію (видалення жовчного міхура) як метод лікування жовчнокам'яної хвороби запропонував і виконав у 1882 році Лангенбух. На сьогодні вона є основною операцією при жовчнокам'яній хворобі й холециститах, яка при показаннях доповнюється різними втручаннями на позапе чінкових жовчних протоках і великому соску дванадцятипалої кишки.

Етапи холецистектомії

У разі розвитку холедохолітіазу навіть при маловираженій клінічній кар­тині захворювання відносними показаннями до оперативного лікування є:

• пігментні камені будь-яких розмірів;

• наявність супутніх захворювань (цукровий діабет);

• безуспішність проведеного консервативного лікування.

Тоді частіше виконують холедоходуоденостомію за Фінстерером; за Флеркеном; за Юрашом.

Прогноз при жовчнокам'яній хворобі залежить від багатьох чинників, у тому числі наявності або розвитку ускладнень супутніх захворювань.

Хімічне розчинення каменів при відповідних показаннях (див. вище) можливе у 50—70% хворих (залежно від величини каменів).

Ударно-хвильова літотрипсія, незважаючи на високу ефективність, по­казана лише 25—30% хворих із безсимптомним носінням каменів і 10—20% хворих з активною (клінічною) формою жовчнокам'яної хвороби.

Хірургічне лікування, усуваючи прояви калькульозного холециститу, не впливає на обмінні порушення, які призводять до холелітіазу і, відповідно, не запобігають його рецидивам.

Тривале або постійне лікування підтримуваними дозами препаратів жовч­них кислот для запобігання рецидивам утворення каменів після їх розчинен­ня або холецистектомії поліпшує прогноз.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 430 | Нарушение авторских прав