АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дослідження пприроди волокон тканини

Прочитайте:
  1. A. Недостатньою кількістю харчових волокон у раціоні
  2. I. Выявление коллагеновых волокон
  3. III етап. Дослідження причин труднощів адаптації в дітей «контрольної групи»
  4. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  5. V. РЕВМАТИЗМ. ХВОРОБИ СУГЛОБІВ. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.
  6. А) Загальне об’єктивне дослідження.
  7. А. Дослідження учнів
  8. А. Рентгенівські методи дослідження.
  9. Алгоритм забору крові на дослідження методом ІФА
  10. Алгоритм променевого дослідження при деяких захворюваннях серця.

Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.

Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.

Ксантопротеїнова реакція.

Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.

Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.

Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканини

 

№ п/п   Показники Вид тканини
    Бавовна Вовна Штучна тканина
1. Гігроскопічність, %   12—13 5,8
2. Капілярність, мм/год      
3. Коефіцієнт теплопровідності, ккал/м2×град 0,036 0,033 0,035
4. Вологопроникність, г/м2 150—300 330—770 100—110
5. Питома вага волокон тканини, г/см3 1,52 1,32 1,58

 

 


Додаток 2

Гігієнічні вимоги до різних видів одягу

 

  № п/п     Показник   Білизна   Сукні, блузки, сорочки   Костюми   Пальта
    в зимовому одязі у літньому одязі в зимово-му одязі у літньому одязі в зимовому одязі у літньому одязі тканини підклад-ки тканини підкладки тканина верхня  
1. Товщина, мм 1,3—1,5 0,1—0,3 — 0,2—0,3 понад 1,5 до 1,5   до 1,5   визначається розрахунко-вим шляхом визначається розрахунко-вим шляхом  
2. Повітропро-никність, дм3/м2 × сек     51—100   понад 100   понад 100   понад 330   понад   понад 150   понад 100 визначається у залежності від швидкості вітру визначається у залежності від швидкості вітру  
3. Вологопро-никність, г/м2 × год   52—56   понад 56   2,9—3,1   3,9   понад 40   понад 40   понад 50   понад 40   понад 50  
4. Гігроскопіч-ність при відносній вологості менше 65%, %     понад 7     понад 7             7—13     понад 7     понад 7     понад 13     понад 7  

Методика гігієнічної оцінки засобів догляду

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 423 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)