АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційна діагностика.

Лікування.

При загостренні:

І. Призначення дієтичного харчування з поступовим переходом від столу № 1а, № 1 до столу № 5)

ІІ. При НР-асоційованому ХГД і ВХ призначається потрійна або квадротерапія протягом 7 днів. Сучасні схеми лікування НР інфекції у дітей: І. Однотижнева потрійна терапія з препаратом вісмуту: колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін + фуразолідон (макмирор); колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін + кларитроміцин.

П. Однотижнева потрійна терапія з блокаторами Н+/К+ — АТФази: омепразол + амоксициллін або кларитроміцин + фуразолідон (макмирор); омепразол + амоксициллін + кларитроміцин. III. Однотижнева квадротерапія: колоїдний субцитрат вісмуту + омепразол + амоксициллін або кларитроміцин+ фуразолідон (макмирор).

►антисекреторна терапія (перевага віддається селективним блокаторам Н₂-рецепторів гістаміну 2 - 4 покоління (групи ранітидину, фамотидину), селективним М-холінолітикам (гастроцепін), препарати протонної помпи групи омепразолу, пантопразолу, ланзопразолу, рабепразолу терміном на 3 - 4 тижні

► антациди (маалокс, альмагель, гелюксил) на 2-3тижні піся закінчення антисекреторної терапії

► цитопротектори: смекта, сукральфати, препарати кореня солодцю, синтетичні аналоги простагландинів, даларгін, смекта, сукральфат (вентер), ліквіритон, обліпихова олія, тиквеол, спіруліна, аекол, препарати прополісу, алое на 3-4 тижні

► імунокоректори рослинного походження на 2 тижні

► прокінетики на 2 - 3 тижні.

►седативні препарати (персен, ново-пасит, антистресорні препарати (сибазон) на 4 тижні

►спазмолітики: платифілін, но-шпа, бускопан протягом 7-14 днів

ІІІ. При НР-неасоційованому ХГД призначаються:

При гіперацидному ХГД: антисекреторна терапія, антациди, цитопротектори, седативні препарати, спазмолітики, прокінетики.

При гіпоацидному ХГД: стимулятори шлункової секреції: сік капусти, подорожника, абомін, плантаглюцид на 2-4 тижні в сполученні з цитопротекторами і репарантами до 4-6 неділь.

При стиханні загострення фітотерапію (курсами по 2 тижні), бальнеотерапію (курсами по 2 тижні, чергуючи з фітолікуванням), фізіотерапію, рефлексотерапію.

6. Матеріали для самоконтролю:

Тести:

1. Поняття "гастроезофагорефлюксна хвороба" включає наступні стани, крім:

А. недостатність кардії

В. гастро-езофагеальний рефлюкс

С. ахалазія кардія

D. езофагіт

2. Про наявність патологічного гастроезофагеального рефлюксу свідчить зниження рН (у ході добового рН-моніторингу стравоходу):

А. нижче 6,0;

В. нижче 4,0;

С. нижче 3,0;

D. нижче 2,0.

3. Варіант перебігу функціональної диспепсії властивий дитячому віку:

А. панкреатоподібний

В. дискинетический

С. рефлюксоподібний

D. гастритоподібний

4. До блокаторів Н₂ рецепторів гістаміну відносять всі, крім:

А. фамотидин

В. ранітидин

С. квамател

D. гастроцепін

5. Хронічний гастрит — це рецидивуюче запалення, яке характеризується:

А. стадійністю та поступовим розвитком атрофії залозистого
апарату;

В. наявністю виразкового дефекту на СО;

С. відсутністю ендоскопічних змін на СОШ;

D. відсутністю прогресування захворювання.

6. До інвазивних методів діагностики Нelicobacter рylori відносять всі, крім:

А. гістологічний

В. уреазний тест

С. бактеріологічний

D. визначення фекального антигена Нр

Відповіді до тестів: 1 –С, 2 – В, 3-В, 4 – D, 5 –А, 6 – D.

Задачі

Задача №1. Дівчинка 12 років скаржиться на болі в епігастрїї, натще та через 1,5-2 години після їжі, іноді вночі, відрижку кислим та печію. Хворіє понад 1 рік. Об'єктивно: загальний стан не порушений. Шкіра звичайного кольору, чиста. Живіт м’який, болючість в епігастрїї та в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом Менделя. Печінка не збільшена. ФГДС: слизова оболонка стравоходу рожева; слизова оболонка шлунка вогнищева гіперемія, цибулина дуоденум – вогнищева гіперемія. Мікроскопічне дослідження біоптатів – виявлено помірне обсіменіння слизової оболонки Hр, рН-метрія: кислотність шлунку підвищена.

Завдання:

1. Встановіть клінічний діагноз.

2. Призначте схему лікування даній дитині.

3. Визначте термін контролю антихелікобактерної терапії.

Задача №2. Хлопчик 14 років, протягом останнього року скаржиться на болі в епігастральній ділянці, біль ранній, нападоподібний, одинофагія, відрижка кислим, печія. Об'єктивно: зріст 168 см, вага 56 кг. Шкірні покрови звичайного кольору, чисті. Живіт м'який, болючість у епігастрії, пілородуоденальній зоні. Печінка не збільшена. ФГДС: слизова стравоходу в нижній третині гіперемована, набрякла. Кардія незімкнена. Слизова антрального відділу шлунка плямисто-гіперемована, набрякла. Цибулина 12-палої кишки: гіперемія, набряк. Дихальний тест на HP: негативний. рН-метрія: кислотність шлунку підвищена.

Завдання:

1.Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його.

2.Дайте інтерпретацію ФГДС.

3.Призначте лікування цій дитині.

Відповіді до задач:

Задача 1:

1. Хронічний первинний хелікобактерасоційований гастродуоденіт (поверхневий гастрит, поверхневий дуоденіт), з підвищеною кислотоутворюючою функцією, період загострення.

2. Стіл № 1 з переходом на стіл № 5 за Певзнером; потрійна ерадикаційна терапія на 7 днів, в подальшому антисекреторні 2-3 тижні 1 раз на день ввечері, цитопротектори, вітаміни.

3. через 4 тижні.

Задача 2:

1.Гастроезофагорефлюксна хвороба (рефлюкс-эзофагіт І ступеня), легка форма.

Хронічний гастродуоденіт (поверхневий гастрит, поверхневий дуоденіт), з підвищеною кислотоутворюючою функцією, період загострення.

2. Стіл № 1 з переходом на №5; антациди+ прокінетики.

3. Виявлено гіперемію в нижній третині стравоходу та набряк її; кардія не зімкнена, що вказую на гастроезофагальний рефлюкс та езофагіт І ступня; виявлено гіперемію антрального відділу (плямистість) та набряк слизової, що є ендоскопічною ознакою гастриту.

Рекомендована література

Основна література:

1. Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного.-К.: Здоров'я, 1999.-С.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. — Харьков: Фолио, 2004. – С.

3. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П.Вінницька, Т.І. Лутай, та ін.: За ред. проф. О.В. Тяжкої.-К.: Медицина, 2005.-С.

Додаткова література:

1. Шабалов Н.П. Детские болезни. — СПб. и др.: Питер, 1999.- С.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 660 | Нарушение авторских прав