АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіологія і патогенез ВХ

Тема: Виразкова хвороба (пептична виразка та інші виразки шлунку та 12.-палої кишки).

Визначення

Виразкова хвороба (ВХ) – це складний патологічний процес, переважно інфекційно- залежний, що проявляється запаленням слизової оболонки гастродуоденальної зони з формуванням локального пошкодження у вигляді виразки (виразок) як відповіді на порушення ендогенного балансу факторів “агресії” та “захисту”.

Відповідно, пептична (інфекційно-залежна, Нр-позитивна) виразка – це запально-виразкове ураження шлунку і/або 12-палої кишки, викликане цитотоксичними штамами Helicobacter pylori.

ВХ може протікати:

- гостро і повністю виліковуватися (при адекватній терапії і відсутності несприятливих факторів);

- як хронічний рецидивуючий процес (при неадекватній первинній терапії, наявності несприятливих факторів).

Етіологія і патогенез ВХ

Основним етіологічним фактором виразкової хвороби ( пептичної виразки) на даний час вважається інфікування слизової оболонки шлунка цитотоксичними штамами Нр. За даними міжнародних контрольованих досліджень, НеІісоbасІеr руlоrі є причиною 95 % дуоденальних виразок та 65-70% виразок шлунку.

Інші можливі етіологічні (ульцерогенні) фактори:

• Медикаменти (НСПП, глкокортикоїди тощо), інші токсичні агенти;

• Ендокринні захворювання (синдром Золлінгера-Еллісона, тиреотоксикоз, гіперпаратиреоз);

• Виражені стреси (у т.ч. локальна гостра гіпоксія – при ІМ, інсульті, гострому панкреатиті);

• Локальна хронічна гіпоксія (при цирозах – гепатогенні виразки, при ХОЗЛ, атеросклерозі)

• Інші захворювання (з реакцією лімфоїдної тканини та системними і місцевими імунними порушеннями): саркоїдоз, хвороба Крона, лімфома та ін.

Схильність до утворення виразок, як правило, генетично обумовлена і може проявитись з бігом часу під впливом провокуючих факторів.

Маркери спадкової схильності:

1) 0(1) група крові за системою АВО;

2) природжений дефіцит альфа-1-антитрипсину і альфа-2-макро-глобуліну, що забезпечують захист слизових оболонок від ушкодження травни­ми ферментами та стимулюють фізіологічну регенерацію;

3) збільшення маси парієтальних клітин шлунка, що викликає значне підвищення кислотоутворення, гіперреактивність секреторного апарату шлунка;

4) підвищення вмісту в крові фракції пепсиногена-1;

5) зниження рівня секреторного імуноглобуліну А;

6) порушення обміну глюкозаміногліканів, що входять до складу шлункового й дуоденального слизу — основних хімічних протекторів слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки;

7) наявність антигенів системи гістосумісності НLА — В5, В14, В15;

8) конституційні особливості психоемоційної сфери — належність до неврівноваженого типу вищої нервової діяльності із схильністю до вегетативних порушень з поганою переносимістю сильних подразнень.

Провокуючі фактори:

1. Психоемоційний стрес, хронічне перенапруження нервової системи.

2. Шкідливі звички — куріння, алкоголізм.

3. Прийом НСПП та деяких інших ліків.

4. Аліментарні фактори — систематичне порушення стереотипу харчування — нерегулярний прийом їжі, переїдання, їжа всухом'ятку, похапцем.

4. Декомпенсація (поява) ряду супутніх захворювань.

5. Несприятливі метеорологічні чинники тощо.

За сучасними уявленнями механізм виразкоутворення як у шлунку, так і в дванадцятипалій кишці (ДК) зводиться до порушення взаємодії між чинниками агресії і захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони.