АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ КРОВОПОСТАЧАННЯ.

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Будово стріо-палідарної сист. функції, наслідки порушень
  3. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  4. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  5. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  6. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  7. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  8. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  9. Гістологічна класифікація пухлин центральноїнервової системи (ВОЗ, 1979)
  10. Гістологічна класифікація пухлин шкіри (ВОЗ, 1980)
Назва Різновидності Локалізація
Тромбоз Залежно від будови та зовнішнього вигляду: — білий тромб; — червоний тромб; — змішаний тромб. Стосовно просвіту судини: — пристінковий; — обтуруючий.     Тканини та внутрішні органи
Емболія   Залежно від напрямку руху з током крові: — ортоградна; — ретроградна; — парадоксальна. Залежно від природи ембола: -тромбоемболія; — жирова емболія; — газова емболія; — повітряна емболія; — тканинна (клітинна) емболія; — мікробна емболія: — емболія чужорідними тілами.     Тканини та внутрішні органи

Основну масу тромба становить фібрин, у переплетіннях нито­чок якого розташовуються тромбоцити, еритроцити, лейкоцити. Існує точка зору, що між білими та червоними тромбами немає жодної різниці, бо вони складаються в основному з фібрину, за винятком того, що фібрин в результаті відсутності нитчасто-кристалічної структури (у білих тромбах) не дає характерного зафарбування за методом Вейгерта (Давидовський І.В., 1961).

Білий тромб складається з тромбоцитів та лейкоцитів, утворю­ється повільно при прискореному кровотоку (найчастіше в артеріях). Фібрин має вигляд нитчастих або грубозернистих мас. У тих випадках, коли в складі тромбу дуже багато лейкоцитів говорять про так звані лейкоцитарні тромби. Такі тромби найчастіше мають інфекційне походження. При гемобластозах, коли кількість лейко­цитів у крові різко збільшується, просвіти деяких дрібних судин можуть бути повністю виповнені лейкоцитами ("лейкемічні тромби").

Червоний тромб має вигляд темночервоної маси, що пербуває в просвіті судини (найчастіше вени), може носити пристінковий або обтуруючий характер (мал.32). Складається він із сіточки фібрину, в якій розташовуються еритроцити з невеликою кількістю лейко­цитів.

У патології в людини червоний тромб завжди приєднується до вже утвореного білого тромба, хоча останній інколи має такі малі розміри, що не виявляється взагалі. Еритроцити в червоному тромбі через деякий час втрачають гемоглобін і руйнуються, а сам тромб набуває ознак білого тромбу (дисколорація тромбу).

Змішаний тромб являє собою сукупність білого та червоного тромбів. У ньому розрізняють голівку, тіло та хвіст. Голівка утворю­ється в місці формування тромбу. Як правило, це світла і найбільш ущільнена частина тромбу, до складу якої входять тромбоцити та лейкоцити. Тіло та хвіст тромбу є по суті продовженням тромбу, виникають переважно за рахунок коагуляції крові. У зв'язку з цим тіло тромбу являє собою змішаний або червоний тромб, а хвіст має структуру червоного тромбу. Наявність лейкоцитів на поверхні гірлянд із тромбоцитів у головці тромба вказує нате, що аглютинація лейкоцитів може передувати згортанню крові, тобто утворенню фібринозно-еритроцитарної маси.

Гіалінові тромби представлені однорідною, гомогенною ма­сою, що нагадує гіалін. Трапляються виключно в дрібних венах та капілярах, виповнюючи весь просвіт судин. Виникають в резуль­таті дії на організм різноманітних токсинів, бувають при опіковій хворобі, еклампсії, деяких інфекційних захворюваннях (дифтерія, скарлатина, пневмонія, сепсис).

Мал. Гіаліновий тромб в артеріолі

Стосовно просвіту судин розрізняють пристінкові та обтуруючі тромби. Пристінкові тромби трапляються в передсердях або між трабекулами у шлуночках, на клапанах серця при запаленні, в аорті та судинах великого калібру при атеросклерозі, у венах великого калібру при запаленні їх стінок. Обтуруючі тромби трапля­ються переважно в судинах дрібнішого калібру (артеріях, венах, капілярах). Вони виникають шляхом нарощування маси пристінко­вого тромбу або ж тромб від самого початку утворюється як обтуру­ючий.

Близько до обтуруючих стоять аксіальні, або плавучі, тромби, коли маса тромбу в ділянці головки фіксована зі стінкою судини, а на решті своїй (тіло, хвіст) вільно лежить у просвіті. Інколи їх фікса­ція із стінкою буває взагалі відсутня - так звані вільні тромби (І.В. Давидовський, 1961).

Ці тромби можуть поширюватися на значні відстані, захоплюючи все нові та нові відрізки венозної системи як по току крові, так і по периферичних розгалуженнях. Особливістю їх структури є те, що вони не дуже міцні, пухкі, крихкі, зі стінкою судини майже не зв'язані, в результаті чого організація їх неможлива.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 611 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)